30.06.2016р. Б. / Лідери руху "Подружні зустрічі" розповіли семінаристам та їхнім майбутнім дружинам про особливості життя у подружж

Господь зближує чоловіка і жінку так, щоби вони вчилися один в одного мудрості і терпіння і привели один одного до Cпасіння. Про це заявили лідери всеукраїнського руху "Подружні зустрічі" Віра і Зеник Кузимків, виступаючи під час VI практичного спецкурсу з місійного служіння для семінаристів передостаннього року навчання, який ПМВ проводить у Брюховичах. У семінарі також взяли участь дівчата семінаристів, які планують послужити Церкві в одруженому стані.

Віра Кузимків розповіла, що міжнародний рух "Подружні зустрічі" був заснований у 1999 році, а статут його діяльності затверджений Ватиканом. “Наш рух багатоаспектний. Це насамперед реколекції для наречених і закоханих. Також працюємо з подружжями, організовуємо триденні реколекції. Наші реколекції пройшли 5 тис пар, деяких з них перебували різних кризових ситуаціях”, - зазначила пані Віра і закликала майбутніх священиків не боятися запроваджувати на своїх парафіях такий рух, “бо це - рух родин”.

Пані Віра відзначила, що вступаючи в подружжя, чоловік і жінка мають свої сформовані стереотипи, погляди на життя, комплекси, тому притирання один до одного відбувається іноді тяжко. А всі неприємні ситуації - це часто випробування почуттів. “Ми різні, але план Бога по відношенню до нас, щоби ми наповнювали один одного, любили один одного, піклувалися один про одного, взаємно прощали, уважно слухали, вели подружній діалог. Адже, за статистикою, подружжя у шлюбі перебуває у діалозі лише 7 хвилин на день”, - наголосила лідер всеукраїнського руху "Подружні зустрічі".

Говорячи про принципи спілкування у подружжі, Віра і Зеник Кузимків підкреслили, що потрібно більше слухати, ніж говорити, більше розуміти, ніж осуджувати, більше ділитися, ніж дорікати, а понад усе – пробачати. “Подружжя - це велике таїнство. Бог не парує однакових людей за поглядами, цінностями, характерами. Він зближує нас, щоби ми вчилися один в одного мудрості і терпіння. Господь підбирає нас так, щоби ми привели один одного до Cпасіння”, - наголосив пан Зеник.

Джерело:   ПМВ УГКЦ

29.06.2016р. Б. / «Молитва не має бути професією, молитва має бути життям», – Блаженніший Любомир до дружин священиків Київської архиєпархії

28 червня 2016 р., в смт. Ворзель, що на Київщині Блаженніший Любомир Гузар провів зустріч з дружинами священиків та дияконів Київської архиєпархії.

Зустріч відбулася в рамках формаційних курсів священиків Київської архиєпархії, які цьогоріч проходять в смт. Ворзель. Разом з духовенством у заході участь беруть також їхні дружини з дітьми. З присутніми їмостями Блаженніший ділився своїм баченням того, якою має бути дружина священика та їхня сім’я. Відтак він зазначив: «Ваші родини видно з далека, тому ви – дружини священослужителів повинні дбати про те, щоб подавати добрий приклад християнського життя всією вашою родиною», – наголосив архиєпископ-емерит.

Він також зауважив, що будучи прикладами для інших, священик та його дружина повинні багато уваги приділяти своїй сім’ї: «Ви обоє повинні маніфестувати, що сім’я це є щось, що є дуже важливе, тому важливо не занедбувати родинних обов’язків. Вам потрібно дбати про молитву в родиннім домі, та пам’ятати, що молитва не має бути професією, молитва має бути життям. Тому дуже важливо дбати в родині про релігійне виховання, адже ви маєте бути прикладом для інших», – наголосив Блаженніший Любомир.

Під час зустрічі присутні дружини священиків мали нагоду також особисто порозмовляти з моральним авторитетом, та запитувати про різного роду виклики, які сьогодні стоять перед священичою родиною. Серед чисельних відповідей на питання Блаженніший Любомир розповідав як правильно використати свої таланти та освіту для загального добра. Він також нашголошував, що священик повинен дбати про церкву, але і не занедбувати свою сім’ю, бо цим він дає поганий приклад вірним.

Джерело:     ugcc.kiev.ua

Воїни Христа Царя

28.06.2016р. Б. / Життя у чистоті (+VIDEO+.DOC)

Цікава та змістовна лекція для сучасної молоді “Життя у чистоті”. Лектор Степан Пісоцький, професор вищої католицької школи у Канаді, подає унікальний матеріал, який часто замовчується у мас-медіа. Він показує цінність дошлюбної чистоти та наслідки позашлюбних статевих відносин.

Разом з цим, п. Пісоцький подає практичні поради, які допоможуть молоді зробити правильний вибір, від якого залежатиме їхнє щастя та майбутнє.

Завантажити буклет "Життя у чистоті"

Джерело:    Воїни Христа Царя

27.06.2016р. Б. / 8 причин молитися вранці

Усі ми живемо у світі із шаленим темпом ритму, ретельним плануванням, напруженими робочими графіками, і чи не у кожного ранок починається із перегляду стрічки новин у соцмережах чи перевірки пошти. Ледь-но встигаєш прокинутись – і тебе просто поглинають потоки інформації. Як у такому темпі знайти час для ранкової молитви та й чи варто? Наведемо кілька причин, які могли б змотивувати до молитви вранці.

1. Ти прокинувся і, звісно, тисячі думок про найрізноманітніші речі промайнули у твоїй голові. Але зачекай. Сьогодні ти міг і не прокинутись. Може варто спершу, розплющивши очі, подякувати Богу за все те, що ти знову бачиш?

2. Ніхто не знає, що чекає нас впродовж дня. Сьогодні може принести тобі як найбільшу радість, так і найбільше розчарування. Попроси вранці у Бога сил сприйняти цей день незворушно, таким, яким він буде, пригадуючи слова із однієї Соломонової притчі: «Навіть це промине».

3. Кожного ранку ми прокидаємось новими людьми для нового життя. Може, варто попросити у Бога сил пробачити собі все, що зроблено не так, і залишити свої гріхи у минулому.

4. Якщо сьогодні саме той день, якого ти чекав дуже довго – запроси Господа пережити усі події разом. Коли Він розділить з тобою радість, вона стане незрівнянно більшою.

5. Якщо денне світло із першої хвилини дратує тебе, ні сил, ні бажання жити немає, немає мотивації встати із ліжка, спробуй звернутись до Бога – так, як вважаєш за найкраще. Словами, думками, може навіть скаргами – головне говори, і Він почує.

6. Вранці ти найкраще відчуваєш себе – ранкова молитва зможе допомогти тобі зробити вибір, вирішити нерозв’язані питання. Бог промовляє у тиші.

7. Спробуй переконатись: за будь-яких умов, навіть якщо заспав, зупинись на кілька хвилин молитви, привітайся із Богом – і твій день звідкись набуде неймовірної упорядкованості, ти усе встигнеш.

8. Молитва вранці є чудовою нагодою попросити в Бога про здійснення найбажанішого, бо твоє серце вповні відкрите після сну, його не торкнула ще суєта буднів, Господь побачить твою щирість.

Отож молитись вранці чи ні – на розсуд кожного. Однак те, що молитва вранці значно змінює наше життя – беззаперечний досвід.

Тетяна Трачук, ДивенСвіт

Джерело:    Воїни Христа Царя

25.06.2016р. Б. / 7 християн, які змінили світ

Кінорежисер Крістобал Крусен, засновник кінематографічного центру «Месенджер Філмз» (англ. “Messenger Films”), видав нову книгу, де описано, як християнська віра надихала видатні історичні постаті, які здійснили великий вплив на світ.

У своїй книзі під назвою «Вони були християнами: мотивовані вірою чоловіки і жінки, які змінили світ» англ. “They Were Christians: The Inspiring Faith of Men and Women Who Changed the World” Крусен детально розповідає про віру 12-ти діячів світової історії.

«Це були не просто люди, які набули релігійного досвіду і проповідували у церкві, вони глибоко переживали зустріч із Богом і змогли змінити світ, в якому жили. Вони прожили своє життя з великим успіхом і неймовірними досягненнями».

Даг Хаммаршальд: колишній генеральний секретар ООН

Два роки по тому, як Хаммаршальд загинув в автокатастрофі у вересні 1961 року у Замбії, опубліковано його особистий щоденник – його сильна християнська віра була явлена світу. Впродовж довгих років шведський дипломат молився, щоб Бог дав йому «ціль життя». Відповідь отримав 1953 року, коли генеральна Асамблея ООН обрала Хаммаршельда генсеком. Крусен пише, що Хаммаршельд, виконуючи свої обов’язки, найбільше часу покладав на те, щоб бути «чемпіоном для невдах», виступаючи за ті народи, які прагнули до незалежності від колоніальної влади. Підневільні країни бачили у політикові свого чемпіона, того, хто готовий віддати за них свій голос. «Я б сказав, що Ісус був чемпіоном для невдах і є ним по сьогодні. Він співстраждає із бідними і пригнобленими – і для них Він теж є чемпіоном! – пише автор книги.

Джон Д. Рокфеллер: нафтовий магнат і філантроп

Для багатьох Рокфеллер – багатий бізнесмен і співзасновник компанії «Стандарт Ойл», яка домінувала у нафтовій промисловості в кінці 1800–х років. Однак мало хто знає, що він був вірним християнином-баптистом. Крусен пише, що Рокфеллер старанно віддавав десятину і навіть більше на благо церков, а також для того, щоб раби могли купити собі свободу. І робив це він ще до того як став однією із найбагатших людей світу. Мати Рокфеллера вчила його віддавати десятину одразу ж із першого заробітку півтори долара. До кінця життя Рокфеллер відвідував церкву та робив пожертви.

Фредерік Дуглас: аболіціоніст

Дуглас ріс рабом, однак йому дуже пощастило: одна жінка навчила його писати і читати. Коли він переїхав у Балтимор працювати на брата свого господаря, йому пощастило вдруге: жінка цього брата, яка була віруючою, навчала його далі, зокрема познайомила із Біблією. Дуглас став християнином у віці 13 років. Згодом став проповідником та борцем за скасування рабства.

Чарльз Діккенс: письменник

Крусен пише, що відомий англійський письменник Діккенс відвідував англіканську Церкву і був натхненний життям Ісуса Христа. Багато його розповідей «співвідносяться з істиною Євангельського послання», на думку автора книги, і мають метафоричне значення у «світлі Ісусових притч».

Хоча багато хто знає Діккенса як захисника світських акцій, все ж не слід забувати про його віру. «Чарльз явно любив свого ближнього. Питання духовного плану були у нього в розумі, він хотів любити і служити».

Флоренс Найтінгейл: засновниця справи з сучасного догляду за хворими і соціальний реформатор

Найтінгейл також була вірною Церкви Англії, вона також щиро молилась, щоб Господь наповнив сенсом її життя.

«Вона була рішуче націлена на те, щоб виконати своє покликання. Вона не могля заспокоїтись, допоки не взялась за те, до чого була покликана, допоки не заволоділа тим, що їй приготував Христос. Врешті вона досягнула того, прикладаючи до цього своє серце, і здійснила революцію у справі догляду за хворими».

Авраам Лінкольн: 16-й Президент США

Немає сумніву в тому, що Лінкольн був скептиком релігії, однак втрата двох дітей змусила його по-справжньому роздумувати над вірою. Після втрати свого сина Лінкольн познайомився ближче із служителем церкви міста Спрінгфілд, яку час від часу відвідував. Хоча він не одразу став християнином, однак, на думку Крусена, він дійсно присвятив своє життя Христу, коли був президентом і був змушений пройти через труднощі Громадянської війни, а також смерть свого сина Віллі у 1862 році.

«Я зрозумів, що більше немає куди іти, як лише ставати на коліна», – написав Лінкольн.

«Я не сумніваюся в тому, що він здався на віру Христу», – додає Крусен. – В результаті того він пообіцяв Богу, що якщо він буде вести вирішальний бій зі Сходом, то оголосить рабам свободу. Так і сталось».

Луї Пастер: французький хімік

Коли б не Пастер, хто знає, яким би був світ сьогодні, без його винаходів, які рятують життя людству.

Він особливо відомий завдяки відкриттю принципів вакцинації, бактеріальної ферментації (бактерії, віруси, мікроби) і пастеризації, які врешті привели до медицинської революції – лікарні стали більш безпечними.

«У своєму листі другові Пастер писав про те, що відчуває, наче він на межі відкриття великих таємниць, що він завжди молиться у своїй лабораторії за те, щоб Господь наділив його Своєю мудрістю, розумінням та осяянням», – пояснює Крусен.

Пастер також пережив втрату двох своїх дочок. У одній із книг є слова про науковця про те, що він ніколи не повірить, що той, хто бачив смерть своїх дітей, вважатиме життя пучком молекул і не вбачатиме за тим чогось значно більшого.

У книзі Крусена також описана віра кубинського революціонера Франка Паїса, російського романіста Федора Достоєвського, першого лауреаат Нобелівської премії Жана-Анрі Дюнана і японського дипломата Тіуне Сугіхари.

Переклад: Тетяна Трачук, ДивенСвіт

Джерело:    Воїни Христа Царя

24.06.2016р. Б. / О. Ростислав Пендюк: Сучасна молода людина дуже потребує Бога і Церкви

Сучасна молодь дуже потребує Бога і Церкви. Якщо молода людина не перейнята Богом, це не тому, що не хоче, а тому, що їй не допомогли, не підказали, не дали можливості пізнати Його. Про це заявив Голова комісії УГКЦ у справах молоді о. Ростислав Пендюк, виступаючи під час VI практичного спецкурсу з місійного служіння для семінаристів передостаннього року навчання, який цього року ПМВ проводить у Брюховичах.

Розповідаючи про молодіжне душпастирство, о. Ростислав підкреслив, що сучасна молодь змінилася, вона добре поінформована, не сприймає імперативів, водночас прагне перебувати у спільноті. І все це треба враховувати священику, працюючи з молоддю.

"Якою є сучасна молодь? Вона дуже змінилася. А ми іноді застосовуємо підходи, які були 70 років тому. Раніше найбільшими авторитетами для молодої людини були вчитель і священик. Вони були єдиним джерелом інформації. Сучасна молодь має багато можливостей. За допомогою гаджетів за кілька секунд можна отримати відповідь на будь-яке запитання. Молодій людині недостатньо знати, що "так", вони хочуть знати "чому так"?" - підкреслив о. Ростислав Пендюк.

Він відзначив, що за взірець праці з молоддю варто взяти Євангельський уривок про учнів з Емаусу. "Коли Ісус підходить до учнів, молодих людей, які чимось зажурені і питає: що для вас важливо, що вас хвилює? Це є початок праці з молоддю. Ми маємо дати можливість їм висловитися. Коли вони висловилися, Ісус починає говорити про те, що для них важливо, Він виходить з їхніх потреб і очікувань і починає їм пояснювати, що про це написано у Слові Божому, що про це думає Бог. І далі починається момент Євхаристії, Літургії, храму", - зазначив Голова комісії УГКЦ у справах молоді.

Отже, підкреслив священик, три важливих етапи в праці з молоддю: почути, спробувати пояснити і привести до Бога. "Ця дорога може тривати два дні або два роки, або може взагалі не привести до третього пункту, до Бога. Таке буває", - зауважив о. Ростислав.

Він відзначив, що до Церкви приходять люди з різним досвідом, з різним сприйняттям світу і Бога. І це також треба враховувати майбутнім душпастирям.

"Коли ви станете священиками, сподіваюсь, у вас виникне бажання зробити щось для молоді і з молоддю. І ви обов'язково почуєте таку думку: сучасна молода людина не потребує Церкви. Не вірте! Це неправда. Сучасна молода людина дуже потребує Бога і Церкви! Якщо молода людина не перейнята Богом і Церквою, це не тому, що не хоче, а тому, що їй не допомогли, не підказали, не дали можливості пізнати Бога", - наголосив о. Ростислав Пендюк.

Голова комісії УГКЦ у справах молоді відзначив, що згідно з усіма соціальними дослідженнями Церква в Україні має найбільшу довіру у суспільстві. І завдання священика в контексті молодіжного душпастирства насамперед зацікавти молодь, зламати стереотипи, які існують, створювати молодіжні спільноти з різними харизмами. "Молода людина потребує спільноти. І хай це буде церковна спільнота", - резюмував о. Ростислав.

Джерела:   pmv.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя

23.06.2016р. Б. / Глава УГКЦ запрошує вірних Церкви взяти участь в паломництві до Страдчу з нагоди Дня мирянина (+VIDEO)

Миряни становлять переважну більшість нашого церковного тіла. Миряни – це вірні Богові християни, що живуть у світі. Вони є батьками, матерями в своїх родинах, працюють, виконуючи різні професії, мають різні покликання, але вони вірні Богові на місцях свого служіння. І, нарешті, мирянин – особа, яка сповідує свою віру серед інших людей, які, можливо, належать до інших Церков, інших національностей, інших поглядів, і своїм особистим життям показує світові обличчя Христової Церкви.

Наголошує Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, вітаючи усіх із Днем мирянина, який цього року святкують 26 червня.

Блаженніший Святослав пригадує, що наприкінці червня п'ятнадцять років тому відбувся візит святого Папи Івана Павла II до України: «Цього року минає 15 років з тієї події, коли Папа Іван Павло II проголосив блаженними новомучеників УГКЦ, мучеників XX століття».

Саме у неділю, 26 червня, Предстоятель УГКЦ очолить особливе паломництво до Страдецької гори, де спочиває блаженний мученик УГКЦ Володимир Прийма, покровитель мирянства.

«Запрошую всіх мирян в це паломництво! Задумаймося над тим, що означає бути святими сьогодні і над тим, як нам свято жити в сучасній Україні, бо Бог нас сотворив, аби ми були святими. Мета християнського життя – освячення в Дусі Святому й покликання до святості. Обіцяю цього дня особливу молитву за кожного із вас», – сказав Блаженніший Святослав.

Джерело:     Департамент інформації УГКЦ

22.06.2016р. Б. / Американський Архиєпископ назвав гендерну ідеологію демонічною

Архиєпископ Оклахома-Сіті Пол Коклі вважає, що гендерна ідеологія, як цунамі, яке загрожує змести столітню мудрість про комплементарність та реальність відмінностей між чоловіком і жінкою, інформує «CatholicCulture.org».

«Ця ідеологія передбачає прекрасний новий світ, в якому людина самостверджує себе як творця власної реальності. Це демонічно.», - вважає Архиєпсикоп - «Я не панікер, але здається мені, що лінії нового фронту вже чітко вималювались. І ці лінії фронту це набагато серйозніше, як суспільна боротьба. Це духовна боротьба між світлом і темрявою. Святий Михаїле Архангеле, захисти нас в бою!».

Джерело:    Воїни Христа Царя

22.06.2016р. Б. / Державна шкільна рада Канзасу одноголосно відкидає трансгендерні вимоги Обами

20 червня цього року Державна шкільна рада штату Канзас одноголосно відкинула вимоги Адміністрації Барака Обами дозволити в школах біологічним чоловікам користуватися жіночими туалетами, роздягальнями та душовими і навпаки, повідомляє pro-life сайт «Life Site».

Це загрожує державним школам Канзасу втратити фінансування, яке вони отримують із федерального бюджету. Йдеться про 479 млн. американських доларів.

Джерело:    Воїни Христа Царя

21.06.2016р. Б. / Конституційний процес в Україні очима віруючих (+VIDEO)

У вівторок, 21 червня, о 14:00 у прес-центрі УКРІНФОРМ відбудеться Круглий стіл на тему: «Конституційний процес в Україні очима віруючих» (зала 2). Буде доступною також он-лайн трансляція.

Організатор: Департамент зовнішніх зв'язків в Україні Патріаршої курії Української Греко-Католицької Церкви.

На захід запрошені: 

• Блаженніший Святослав (Шевчук) - Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, Глава УГКЦ;
• о. Ігор Бойко - доктор морального богослов'я, канд. філос.наук зі спеціальності «етика»;
• о. Олекса Петрів -  митрофорний протоієрей, к.ю.н., керівник Департаменту зовнішніх зв'язків УГКЦ в Україні;
• Петро Стецюк -  суддя Конституційного Суду України;
• Віктор Єленський - народний депутат України, заступник голови Комітету, голові підкомітету з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності;
• Павло Унгурян - народний депутат України, голова міжфракційного депутатського об'єднання «За духовність, моральність та здоров'я України»;
• Роман Семенуха - народний депутат України;
• Юрію Дерев'янко -  народний депутат України;
• Юрій Мірошниченко -  народний депутат України;
• Василь Костицький - доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, член-кореспондент Національної академії правових наук України;
• Ігор Коліушко -  голова правління Центру політико-правових реформ;
• Геннадій Білорицький -  помічник Головного рабина Києва та України, кандидат юридичних наук;
• Олександр Заєць - голова Правління ГО «Інститут релігійної свободи»;
• Максим Васін - виконавчий директор громадської організації «Інституту релігійної свободи», юрист;
• Геня Самборська - голова ВУБФ «За гідність людини»;
• Олена Львова - кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. Корецького НАН України;
• Марина Медведєва - доктор юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка;
• Володимир Медведєв  - к.м.н., лікар-нейрохірург;
• Людмила Гридковець - кандидат психологічних наук, сімейний психолог;
• Михайло Канафоцький - координатор ініціативної групи віруючих; та інші.

Мета заходу -  доведення до широкого кола громадськості та органів державного управління і влади позиції віруючих щодо конституційного процесу в Україні. 

Адреса «Укрінформу»: Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. «Театральна»). Контактні телефони: (044)  279-20-60, 279-00-05

Джерела:   irs.in.ua

Воїни Христа Царя

19.06.2016р. Б. / Декада місійності 2016. Десятий день. Неділя П’ятдесятниці

Публікуємо фрагменти з «Путівника Декади місійності», а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Значення, 5. Молитву, 6. Місійне завдання.

Дар Святого Духа

Боже Слово: А як настав день П’яти­десятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою. Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали… як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі? (Ді. 2, 1–11).

Роздуми: Часом ми, бажаючи придбати якусь річ, даємо за неї завдаток. Це означає, що ця річ для нас дуже цінна і що ми обов’язково повернемося за нею. Подібно й Христос, який вклав у наші серця завдаток свого Святого Духа у день нашого Хрещення і Миропомазання, обов’язково повернеться за нами. І хоча ми ще живемо в цьому світі, та вже викуплені від влади гріха, смерті й диявола і належимо Христові. Святий Дух, Утішитель живе у нас, як у нерукотворній святині. Він завжди з нами, охороняє нас, заступається за нас і навіть за нас молиться. З нутра нашого спонукає нас жити, дає силу бути учнями Хрис­та, відважно нести у світ Божу любов.

Цитата дня – свідчення: Посланництво Ісуса має конкретне «завдання»: «нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий» (Лк. 4, 18–19).

Значення дару Святого Духа: Празник П’ятдесятниці спонукає мене відповісти на такі запитання: чи свідомий я того, що отримав Святого Духа і Його дари у таїнствах Хрещення і Миропомазання? Чи знаю, що через дар Святого Духа Бог преображає моє життя і життя тих, з якими я зустрічаюся? Чи маю я достатньо Духа, щоб ті, хто спілкується зі мною, належно реагували на мої слова та свідчення про Ісуса?

Молитва: Всемогутній Боже і Царю Слави, Ісусе Христе, що цілим серцем любиш увесь людський рід, а у своєму премудрому Провидінні безнастанно піклуєшся кожним народом зокрема, споглянь милосердно на наш український народ, щоб він став народом святим і сповнив своє посланництво, дане йому Богом. Амінь.

Місійне завдання: З новим запалом  стараймося поділитися з ближніми своїм досвідом віри і радістю спасіння в Ісусі Христі. Господь доручає нашій парафіяльній спільноті розширити світ людських сердець для Нього, проголошувати нове життя в Христі у наших селах, містечках і містах та аж до краю землі.

Про Декаду місійності

Беручи активну участь у духовних заходах Декади місійності, ми покликані наново відкрити і збагнути, що наші парафіяльні спільноти та сім’ї (домашні церкви) є за своєю природою місійними. Усвідомлення цього випливає з дару нашого Хрещення, завдяки якому всі вірні силою цього святого таїнства взяли на себе зобов’язання вірити, жити, служити і ділитися досвідом своєї віри в Христа, – ділитися не тільки зі своїми рідними, а й з усіма ближніми там, де перебуваємо. Отже, місія для нашої парафіяльної спільноти – дозволити Христові глибше ввійти в наше життя, а також нести Добру Новину поза нашу спільноту, поширюючи межі Божого Царства.

Від Вознесіння до Зіслання Святого Духа всією парафіяльною спільнотою молимося, щоб Господь відновив наше життя в Бозі силою і діянням свого Святого Духа.

Молитва

Господи Боже, пошири світло Твого Святого Євангелія, щоб через нас, охрещених, як дітей Світла, християнська віра поширювалася в нашому суспільстві і щоб ми стали свідками Твоєї живої присутності у нашому житті та в нашій парафіяльній спільноті, Господи, вислухай і помилуй.

Усе подає Дух Святий: пророків посилає, священиків удосконалює, неграмотних мудрости навчає, рибалок богословами появляє і єднає всю церковну спільноту. Єдиносущний і співпрестольний Отцеві й Синові, Утішителю, слава Тобі!

Путівник Декади місійності (українською і англійською мовами) та Інструкції для священиків можна завантажити за цим посиланням www.vydannya-pc.com.

Джерело:     Департамент інформації УГКЦ

18.06.2016р. Б. / Декада місійності 2016. Дев'ятий день

Публікуємо фрагменти з «Путівника Декади місійності», а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Значення, 5. Молитву, 6. Місійне завдання.

Сповнитися місійним духом

Боже Слово: Він викладав їм, свідчивши про Царство Боже, і переконував їх про Ісуса з закону Мойсея та пророків, – від ранку аж до вечора. Деяких переконували його слова, а деякі не йняли віри. І бувши в незгоді між собою, почали розходитися, коли Павло до них промовив лиш одне це слово: «Добре прорік був Святий Дух через пророка Ісаю до батьків ваших, кажучи: … серце цього народу затовстіло й вони вухами тяжко чули, і очі свої зажмурили, щоб часом не бачити очима, і вухами щоб не чути, щоб не зрозуміти серцем і не навернутись, та щоб я не оздоровив їх. Нехай, отже, буде вам відомо, що це спасіння Боже було послане поганам: і вони почують» (Ді. 28, 1–31).

Роздуми: Своєрідна незавершеність книги Діяння апостолів спонукає нас її «дописати» своїм життям: проголошувати Євангеліє, нести віру у воскреслого Христа аж до «краю світу». Цей світ має охоплювати наші серця, наші стосунки з ближніми, наші села й міста, нашу державу, усі ті місця, в яких панує ненависть, жорстокість, несправедливість, гнів, нечистота, переслідування, тобто гріх. Ми – Церква воскреслого Ісуса. Ми не тільки учні Христа, а й місіонери – ті, що передають Христову віру іншим. Отже, своїми словами і життям ми розширюємо світ для Бога і межі Божого Царства, виконуючи доручення Христа: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи…» (Мт. 28, 19).

Цитата дня – свідчення: Силою Хрещення ми стаємо учнями-місіонерами, покликаними нести Євангеліє світові (Папа Франциск «Радість Євангелія»).

Значення власної місійності: Чи я свідомий, що зерно віри і служіння для Бога було засіяно в мені під час Хрещення і Миропомазання? Чи це зерно зростає і впливає на моє життя? Чи мій досвід Бога спонукає мене ділитися ним з іншими? Чи я, як учень Христа, маю місійного духа, щоб нести світові дар віри?

Молитва: Господи Боже наш, що на спасіння родові людському послав єдинородного Сина Твого і Бога, Господа нашого Ісуса Христа, споглянь на рабів Твоїх оглашенних... сподоби їх у сприятливий час купелі відродження, відпущення гріхів і одежі нетління; приєднай їх до святої Твоєї соборної і апостольської Церкви, і прилічи їх до вибраного Твого стада (Божественна Літургія).

Місійне завдання: Усвідомити, що ділення з іншими радістю Благовісті, Доброї Новини спасіння в Христі Ісусі, – це вияв найбільшої любові і наша місія у світі.

Помолитися за наших місіонерів у Східній Україні, Казахстані, Росії та в інших регіонах. Щедро підтримати тих, хто вже служить на цих місійних теренах. Подумати, як я і моя парафіяльна спільнота може долучитися до місій УГКЦ.

Про Декаду місійності

Беручи активну участь у духовних заходах Декади місійності, ми покликані наново відкрити і збагнути, що наші парафіяльні спільноти та сім’ї (домашні церкви) є за своєю природою місійними. Усвідомлення цього випливає з дару нашого Хрещення, завдяки якому всі вірні силою цього святого таїнства взяли на себе зобов’язання вірити, жити, служити і ділитися досвідом своєї віри в Христа, – ділитися не тільки зі своїми рідними, а й з усіма ближніми там, де перебуваємо. Отже, місія для нашої парафіяльної спільноти – дозволити Христові глибше ввійти в наше життя, а також нести Добру Новину поза нашу спільноту, поширюючи межі Божого Царства.

Від Вознесіння до Зіслання Святого Духа всією парафіяльною спільнотою молимося, щоб Господь відновив наше життя в Бозі силою і діянням свого Святого Духа.

Молитва

Господи Боже, пошири світло Твого Святого Євангелія, щоб через нас, охрещених, як дітей Світла, християнська віра поширювалася в нашому суспільстві і щоб ми стали свідками Твоєї живої присутності у нашому житті та в нашій парафіяльній спільноті, Господи, вислухай і помилуй.

Усе подає Дух Святий: пророків посилає, священиків удосконалює, неграмотних мудрости навчає, рибалок богословами появляє і єднає всю церковну спільноту. Єдиносущний і співпрестольний Отцеві й Синові, Утішителю, слава Тобі!

Путівник Декади місійності (українською і англійською мовами) та Інструкції для священиків можна завантажити за цим посиланням www.vydannya-pc.com.

Джерело:       Департамент інформації УГКЦ

17.06.2016р. Б. / Декада місійності 2016. Восьмий день

Публікуємо фрагменти з «Путівника Декади місійності», а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Значення, 5. Молитву, 6. Місійне завдання.

Власний хрест

Боже Слово: «А й тепер закликаю вас: Бадьортеся, ніхто бо з вас життя не втратить, лиш корабель (пропаде). Цієї ночі бо з’явився мені ангел Бога, якому я належу і якому служу, і сказав: Не бійся, Павле! Ти маєш перед кесарем з’явитися, тож Бог дарував тобі всіх тих, що пливуть з тобою. Тому бадьортеся, люди, бо я вірую Богові, що воно так буде, як було сказано мені. Ми мусимо натрапити на якийсь острів»… А як мало дніти, Павло запрошував усіх щось з’їсти: «Оце сьогодні, – казав, – чотирнадцятий день, як ви, ждучи, перебуваєте натще й не їсте нічого… Ніхто з вас ані волосу із голови не втратить». Сказавши це, взяв хліб, подякував перед усіма Богу і, розламавши, почав їсти (Ді. 27, 1 – 44).

Роздуми: Святий Павло не один раз ризикував своїм життям. Це може багатьох дивувати, бо ж він був виваженою та розсудливою людиною. Однак для нього було щось цінніше від життя – проповідувати Євангеліє, щоб якнайбільше людей привести до воскреслого Ісуса Христа, нашого Спасителя. Дорогою до Дамаска йому самому було даровано спасіння, з любові й милосердя, і тепер він хотів донести це іншим. Це не означає, що апостол Павло не бажав спокійного життя, але любов до Христа і до людей спонукала його йти далі й далі, несучи Євангеліє. Наскільки ми готові відмовитися від власного комфорту, щоб привести до Ісуса інших людей? Чи здатні постраждати задля Христа? Чи можемо відкинути «мудрість світу» і звіщати Євангеліє?

Цитата дня – свідчення: Життя християнина без хреста не є християнським, але якщо хрест позбавлений Ісуса, то він не є християнським. Християнський стиль життя – це взяти хрест разом з Ісусом і прямувати вперед. Не без хреста, не без Ісуса (Папа Франциск).

Значення власного хреста: Як я розумію Христові слова: «Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною» (Мр. 8, 34)? Наскільки я готовий нести свій хрест щоденних зобов’язань у вірі, наслідуючи нашого Спасителя, наших духовних світочів, героїв-новомучеників?

Молитва: Вдягнувши на себе, як слід, панцир віри і озброївшись хрестом, явились ви сміливими воїнами: хоробро спротивилися мучителям, подолали диявольський обман* і, як переможці, вдостоїлись вінків. Тому моліться завжди за нас, щоб спаслися душі наші (Октоїх, глас восьмий).

Місійне завдання: Сприймати різні життєві труднощі і виклики по-Божому, радісно, з усвідомленням, що я не сам, а що зі мною іде і допомагає мені сам Ісус Христос. Витривало молитися за своїх ближніх (чоловіка, жінку, дітей, внуків, родичів, друзів і ворогів) і своїми молитвами вести їх до Ісуса.

Про Декаду місійності

Беручи активну участь у духовних заходах Декади місійності, ми покликані наново відкрити і збагнути, що наші парафіяльні спільноти та сім’ї (домашні церкви) є за своєю природою місійними. Усвідомлення цього випливає з дару нашого Хрещення, завдяки якому всі вірні силою цього святого таїнства взяли на себе зобов’язання вірити, жити, служити і ділитися досвідом своєї віри в Христа, – ділитися не тільки зі своїми рідними, а й з усіма ближніми там, де перебуваємо. Отже, місія для нашої парафіяльної спільноти – дозволити Христові глибше ввійти в наше життя, а також нести Добру Новину поза нашу спільноту, поширюючи межі Божого Царства.

Від Вознесіння до Зіслання Святого Духа всією парафіяльною спільнотою молимося, щоб Господь відновив наше життя в Бозі силою і діянням свого Святого Духа.

Молитва

Господи Боже, пошири світло Твого Святого Євангелія, щоб через нас, охрещених, як дітей Світла, християнська віра поширювалася в нашому суспільстві і щоб ми стали свідками Твоєї живої присутності у нашому житті та в нашій парафіяльній спільноті, Господи, вислухай і помилуй.

Усе подає Дух Святий: пророків посилає, священиків удосконалює, неграмотних мудрости навчає, рибалок богословами появляє і єднає всю церковну спільноту. Єдиносущний і співпрестольний Отцеві й Синові, Утішителю, слава Тобі!

Джерело:       Департамент інформації УГКЦ

16.06.2016р. Б. / Декада місійності 2016. Сьомий день

Публікуємо фрагменти з «Путівника Декади місійності», а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Значення, 5. Молитву, 6. Місійне завдання.

Готовність свідчити – служити

Боже Слово: А що вони пробули там чимало днів, Фест виклав цареві справу Павла: «Є тут, – сказав він, – один чоловік, якого Фелікс лишив в’язнем. На нього, як я був в Єрусалимі, первосвященики й старші юдейські зробили скаргу, домагаючись його засуду. Я відповів їм, що римляни не мають звичаю когось видавати, поки обвинувачений не матимете обвинуватців перед собою і можливости оборонятися від обвинувачення… Обвинуватці, що виступили проти нього, нічим не оскаржили його щодо того, в чому я підозрівав зло. Вони ж з ним мали якісь суперечки про їхнє власне суєвір’я та про якогось Ісуса померлого, – а Павло казав, що він живе» (Ді. 25, 13–19, повністю).

Роздуми: Свідчення словом чи власним прикладом зумовлює те, що навіть невіруючі чи байдужі зможуть вловити і запам’ятати суть проголошеної Доброї Новини: що Ісус Христос – це наш Спаситель, що Він воскрес, живе і присутній посеред нас, тобто що «з нами Бог». Підтвердженням цього є приклад Феста, який усвідомив суть суперечки: про «Ісуса померлого», про якого «Павло казав, що він живе». Тому щоразу, коли виникають запитання, чи Ісус помер і Його не стало, чи Він воскрес і живе повіки, чи Він був, чи є, – наша рішуча відповідь повинна звучати: Ісус Христос живий, живий не просто в пам’яті людей, а реально живий, Він воскрес, Він є нашим Господом, який не покидає свого народу.

Цитата дня – свідчення: Учіться жертвенної праці. Бо певно прийде хвиля, коли треба буде для святої справи все віддати та стати мучениками за святу віру, а може й життя в жертву принести для спасіння та добра Церкви й Нації (Митрополит Андрей Шептицький).

Значення власного свідчення: Як я можу в сучасному світі дати свідчення словом (змістовно, відповідно до обставин) і прикладом власного християнського життя (керуючись євангельськими цінностями)?

Молитва: Апостоли, пророки, мученики, святителі, преподобні і праведні, що добре звершили подвиг і віру зберегли! Маючи сміливість до Спаса, за нас Його, як благого, моліть, щоб спаслися душі наші (Тропар суботи).

Місійне завдання: Дізнатися, чи є в моїй родині, парафії, серед земляків ті, хто засвідчив Ісуса Христа своїм життя, зазнав переслідувань у часи підпілля. Як їх приклад промовляє до мене – до чого мене спонукає?

Про Декаду місійності

Беручи активну участь у духовних заходах Декади місійності, ми покликані наново відкрити і збагнути, що наші парафіяльні спільноти та сім’ї (домашні церкви) є за своєю природою місійними. Усвідомлення цього випливає з дару нашого Хрещення, завдяки якому всі вірні силою цього святого таїнства взяли на себе зобов’язання вірити, жити, служити і ділитися досвідом своєї віри в Христа, – ділитися не тільки зі своїми рідними, а й з усіма ближніми там, де перебуваємо. Отже, місія для нашої парафіяльної спільноти – дозволити Христові глибше ввійти в наше життя, а також нести Добру Новину поза нашу спільноту, поширюючи межі Божого Царства.

Від Вознесіння до Зіслання Святого Духа всією парафіяльною спільнотою молимося, щоб Господь відновив наше життя в Бозі силою і діянням свого Святого Духа.

Молитва

Господи Боже, пошири світло Твого Святого Євангелія, щоб через нас, охрещених, як дітей Світла, християнська віра поширювалася в нашому суспільстві і щоб ми стали свідками Твоєї живої присутності у нашому житті та в нашій парафіяльній спільноті, Господи, вислухай і помилуй.

Усе подає Дух Святий: пророків посилає, священиків удосконалює, неграмотних мудрости навчає, рибалок богословами появляє і єднає всю церковну спільноту. Єдиносущний і співпрестольний Отцеві й Синові, Утішителю, слава Тобі!

Путівник Декади місійності (українською і англійською мовами) та Інструкції для священиків можна завантажити за цим посиланням www.vydannya-pc.com.

Джерело:   Департамент інформації УГКЦ

16.06.2016р. Б. / Вчені встановили, що грудне молоко - це природний антибіотик

Фахівці з Університету Гельсінкі виявили: діти, що перебували на грудному вигодовуванні і не приймали антибіотики до відняття від грудей, в майбутньому пили менше антибіотиків. Крім того, Індекс Маси Тіла (ІМТ) у них був менший, розповідає meddaily.ru з посиланням на The Times of India.

У дослідженні взяли участь 226 дітей з Фінляндії. Дослідники з'ясували, що діти, яким не давали антибіотики в процесі грудного вигодовування, рідше хворіли. Так, судячи з усього, годування груддю зміцнювало їх імунну систему. Також ці учасники рідше мали зайву вагу в більш пізньому віці.

Якщо ж дитина приймала антибіотики, коли її годували груддю, вищезазначені позитивні ефекти грудного вигодовування практично зникали. До речі, грудне вигодовування захищає дітей від вушних інфекцій. За даними фахівців з Національного Дитячого Госпіталю Колумбуса, місяць годування груддю на 4% зменшував ризик вушних інфекцій у немовлят. У дітей, яких годували груддю протягом 6 місяців, ризик виявився знижений на 17%.

Як раніше повідомляв УНІАН, грудне молоко людини, можливо, є найбільш складним серед всіх ссавців. Воно містить більш як 200 різних цукрів, що набагато перевищує їх кількість у молоці корів. Вчені вважають, що склад молока, а також зміни в ньому під час годування груддю, пов'язані з імунною системою новонароджених і розвиваються кишковим мікробіомом — популяцією мікроорганізмів всередині шлунково-кишкового тракту.

Джерела:     health.unian.ua

Воїни Христа Царя

15.06.2016р. Б. / Декада місійності 2016. Шостий день

Публікуємо фрагменти з «Путівника Декади місійності», а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Значення, 5. Молитву, 6. Місійне завдання.

Відповідальність за дар віри

Боже Слово: Павло ж знаючи, що одна частина (ради) складалася з садукеїв, а друга з фарисеїв, кликнув у синедріоні: «Мужі брати! Я фарисей, син фарисеїв. За надію у воскресіння мертвих мене судять!» Як тільки він це мовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і розкололися збори; бо садукеї кажуть, що нема воскресіння ні ангела, ні духа, а фарисеї визнають одне і друге. І зчинився великий галас. Деякі книжники з групи фарисеїв, підвівшися, твердо заявили: «Ми не знаходимо нічого злого в цьому чоловіці; а що, як до нього говорив дух або ангел?»… А наступної ночі Господь став перед ним і мовив: «Бадьорися! Як ти свідчив про мене в Єрусалимі, так свідчитимеш і в Римі» (Ді. 23, 1 – 11, повністю).

Роздуми: Замислюючись над даром віри, людина ставить собі запитання: як осягнути цей дар? Мистецтво зроджується з натхнення, філософія – з мислення, техніка – з обчислень та експериментів, а віра зроджується від слухання Божого Слова! (пор. Рим. 10, 17). Цим Словом, джерелом віри є сам Ісус Христос! Слух є чуттям, яке першим у людському організмі сприймає віру, але це щойно початок. Шлях почутого Слова Божого проходить від вух до серця, і тут відбувається завжди нове чудо віри – таємна зустріч Бога з людиною. Якщо свобідна воля людини приймає Слово, тоді за допомогою Божої благодаті може змінитися і навернутися навіть найтвердіше людське серце. З наверненого серця те Слово виходить назовні і перетворюється на радісне визнання віри, що Христос – Господь.

Цитата дня – свідчення: Жива віра в короткому часі стає для християнина, що її держиться, ціннішою ніж золото та срібло. Вона стає такою солодкою і стільки дає розради та щастя, що учень Христовий життя готов віддати, щоб не стратити її! (Митрополит Андрей Шептицький).

Значення дару віри: Чи я усвідомлюю і вмію пояснити те, у що вірю? Чи знаю катехизмові правди віри? Чи працюю над поглибленням своєї віри?

Молитва: Як Христові проповідники та блаженні начальники євангельських повчань і побожних передань, обдаровані повнотою світла від Святого Духа, з великою мудрістю проголосили богонатхненно, короткими словами надприродне богослов’я. Вони-то, з неба прийнявши явне одкровення правд, у них просвітившись, виклали Богом сповіщену віру (Неділя святих отців І Нікейського Собору).

Місійне завдання: Щоденно потверджувати свою віру ділами: навчанням основ віри, молитвою та милосердям. Бути готовим пояснити і захистити віру, якщо хтось її зневажає або нападає на Церкву.

 

Про Декаду місійності

Беручи активну участь у духовних заходах Декади місійності, ми покликані наново відкрити і збагнути, що наші парафіяльні спільноти та сім’ї (домашні церкви) є за своєю природою місійними. Усвідомлення цього випливає з дару нашого Хрещення, завдяки якому всі вірні силою цього святого таїнства взяли на себе зобов’язання вірити, жити, служити і ділитися досвідом своєї віри в Христа, – ділитися не тільки зі своїми рідними, а й з усіма ближніми там, де перебуваємо. Отже, місія для нашої парафіяльної спільноти – дозволити Христові глибше ввійти в наше життя, а також нести Добру Новину поза нашу спільноту, поширюючи межі Божого Царства.

Від Вознесіння до Зіслання Святого Духа всією парафіяльною спільнотою молимося, щоб Господь відновив наше життя в Бозі силою і діянням свого Святого Духа.

Молитва

Господи Боже, пошири світло Твого Святого Євангелія, щоб через нас, охрещених, як дітей Світла, християнська віра поширювалася в нашому суспільстві і щоб ми стали свідками Твоєї живої присутності у нашому житті та в нашій парафіяльній спільноті, Господи, вислухай і помилуй.

Усе подає Дух Святий: пророків посилає, священиків удосконалює, неграмотних мудрости навчає, рибалок богословами появляє і єднає всю церковну спільноту. Єдиносущний і співпрестольний Отцеві й Синові, Утішителю, слава Тобі!

Путівник Декади місійності (українською і англійською мовами) та Інструкції для священиків можна завантажити за цим посиланням www.vydannya-pc.com.

Джерело:    Департамент інформації УГКЦ

14.06.2016р. Б. / Декада місійності 2016. П’ятий день

Публікуємо фрагменти з «Путівника Декади місійності», а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Значення, 5. Молитву, 6. Місійне завдання.

Бути Христовим учнем

Боже Слово: Тоді Павло, взявши тих чоловіків, на другий день очистився з ними, ввійшов у храм й об’явив реченець, за якого, по сповненні днів очищення, за кожного з них мала бути принесена офіра. Якже тих сім день добігало до кінця, юдеї з Азії, побачивши Павла у храмі, збунтували ввесь натовп і наклали на нього руки… Тоді заворушилось усе місто, зчинилося збіговисько народу і, схопивши Павла, почали тягнути його з храму й негайно зачинили двері. А як вони хотіли його вбити, дійшла до тисяцького чоти вістка, що ввесь Єрусалим заметушився. Він зараз же з вояками та сотниками бігом на них накинувся; якже ті побачили тисяцького та вояків, перестали Павла бити (Ді. 21, 26 – 32, повністю).

Роздуми: Бути християнином – означає бути Христовим учнем. А своїх учнів Ісус кличе передусім до того, щоб були біля Нього (пор. Мр. 3, 13 – 14), навчилися від Нього (пор. Мт. 11, 29). Чи свідомі ми цієї великої гідності бути в цьому світі учнем воскреслого Господа, ділитися радістю віри й цінностями Євангелія. Якщо ми це збагнули, то чи знаходимо щодня певний час, щоб перебувати з Господом, чи вчимося, як учні, слухати Слово Боже? А може, ми більше слухаємо і довіряємо облудним словам світу цього? Тримаймося радше Слова Божого, бо воно вічне і дає повноту життя.

Цитата дня – свідчення: Отримавши від Христа доручення: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Мт. 28, 19), – учні розійшлися по всьому світу, звіщаючи Євангеліє благодаті (Митрополит Андрей Шептицький).

Значення власного учнівства: Чи я колись замислювався над тим, що покликаний бути Христовим учнем? Іду за Ісусом Христом як Його учень чи як один із натовпу цього світу? (пор. Мр. 10, 46).

Молитва: О, Джерело премудрости й благодаті! Відчини наші грішні уста й навчи нас, як і за що слід молитися. Хоч ти знаєш незліченне число наших гріхів, але твоє добросердя перемагає їхній безмір… Покеруй нашим життям, бо ти словом керуєш усе створіння, своєю невимовною мудрістю і силою, тиха пристане для тих, які плавають у бурях. Покажи нам шлях, яким нам іти. Нашим думкам зішли духа премудрости; духа розуму дай нашому нерозумові; духом остраху огорни наші вчинки і духа правого обнови в нутрі нашому (Коліноприклонні молитви).

Місійне завдання: Прочитати уривок зі Святого Письма (Мр. 1,21-35) і уявити себе учнем, який перебуває поруч зі своїм Учителем. Відтак провести весь наступний день у дусі того, хто йде за Христом.

Про Декаду місійності

Беручи активну участь у духовних заходах Декади місійності, ми покликані наново відкрити і збагнути, що наші парафіяльні спільноти та сім’ї (домашні церкви) є за своєю природою місійними. Усвідомлення цього випливає з дару нашого Хрещення, завдяки якому всі вірні силою цього святого таїнства взяли на себе зобов’язання вірити, жити, служити і ділитися досвідом своєї віри в Христа, – ділитися не тільки зі своїми рідними, а й з усіма ближніми там, де перебуваємо. Отже, місія для нашої парафіяльної спільноти – дозволити Христові глибше ввійти в наше життя, а також нести Добру Новину поза нашу спільноту, поширюючи межі Божого Царства.

Від Вознесіння до Зіслання Святого Духа всією парафіяльною спільнотою молимося, щоб Господь відновив наше життя в Бозі силою і діянням свого Святого Духа.

Молитва

Господи Боже, пошири світло Твого Святого Євангелія, щоб через нас, охрещених, як дітей Світла, християнська віра поширювалася в нашому суспільстві і щоб ми стали свідками Твоєї живої присутності у нашому житті та в нашій парафіяльній спільноті, Господи, вислухай і помилуй.

Усе подає Дух Святий: пророків посилає, священиків удосконалює, неграмотних мудрости навчає, рибалок богословами появляє і єднає всю церковну спільноту. Єдиносущний і співпрестольний Отцеві й Синові, Утішителю, слава Тобі!

Путівник Декади місійності (українською і англійською мовами) та Інструкції для священиків можна завантажити за цим посиланням www.vydannya-pc.com.

Джерело:     Департамент інформації УГКЦ

14.06.2016р. Б. / Канадський католицький єпископ: гендерна ідеологія є тоталітарною

Католицький єпископ міста Калґарі (провінція Альберта, Канада), Фред Генрі, звинувачує Новий Демократичний уряд Альберти в тоталітаризмі через просування гендерної ідеології у школах провінції. За останні місяці він неодноразово через листи пояснював наскільки протилежною є промоція трансгендеризму (у школах, вбиральнях, роздягалках) до вчення Католицької Церкви: «Проблема полягає не лише у користуванні вбиральнями; правах батьків; безпеці дітей; почуттях людей; СГГ (союз геїв та гетеросексуалів) чи недосконалості законопроекту №10. На кону стоїть сам порядок створення», - пише єпископ Генрі.

Як повідомляє LifeSiteNews, єпископ Генрі стверджує, що висловлювання керівників уряду, що «самоідентифікація єдина міра сексуальної орієнтації людини, її гендерного вираження чи ідентичності» є припущеннями, без будь-яких доказів. Особливо ж це втрачає зміст за теперішніх обставин, коли LGBT-спільноти (а саме, люди, які вважають себе лесбіянками, геями, бісексуалами, трансгендерами) перетворились на LGBTTQQIAAP2S (до яких відносяться і інтерсексуали, асексуали, пансексуали і багато інших). Заявляючи, що «факти, а не ідеологія визначають реальність» єрарх посилається на заяви Американського коледжу педіатрів, в яких йдеться: «Людська сексуальність є об'єктивною біологічною бінарною рисою. 'XY' і 'XX' – це генетичні маркери здоров'я, а не генетичні маркери розладу. В нормі людина повинна бути чоловічої або жіночої статі. Людська сексуальність є бінарною конструкцією з очевидною метою - відтворення і розквіт нашого виду».

Крім цього, владика Генрі зазначає, що висловлювання сучасних, неідеологізованих науковців коледжу «повністю співставляються із біблійними та богословськими істинами.» На підтвердження він цитує слова Ісуса Христа: «Хіба ви не читали, що той, хто створив їх з самого початку створив їх чоловіком і жінкою» та Папи Франциска, який чітко сказав, що «гендерна ідеологія є бісівською». Святіший Отець Франциск включає гендерну теорію до основних небезпек нашої ери і описує її як відношення, з яким людина створює новий гріх, який спрямований проти Бога Творця.

Джерело:    Воїни Христа Царя

13.06.2016р. Б. / Декада місійності 2016. Четвертий день

Публікуємо фрагменти з «Путівника Декади місійності», а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Значення, 5. Молитву, 6. Місійне завдання.

Дар богопосвяченого життя

Боже Слово: Було ж у нього (Филипа) четверо дочок-дівчат, які пророкували. І коли ми більше днів перебули, якийсь пророк, Агав на ім’я, прибув з Юдеї. Він прийшов до нас і, взявши пояс Павла, зв’язав собі руки й ноги та й мовив: «Святий Дух каже це: Отак юдеї зв’яжуть в Єрусалимі того чоловіка, що йому належить цей пояс, і видадуть в руки поган». Коли ми це почули, заходилися просити, ми й тамошні, щоб він не йшов до Єрусалиму. Тоді Павло озвався: «Що ви робите, плачучи і надриваючи моє серце? Таж я готовий не тільки бути зв’язаний, але й життя своє покласти в Єрусалимі за ім’я Господа Ісуса». Коли ж годі було його переконати, ми погодилися, кажучи: «Нехай буде воля Господня» (Ді. 21, 8 – 14, повністю).

Роздуми: Жити і служити Богові – це покликання кожного християнина, адже у святому Хрещенні ми зобов’язалися іти за Христом. Однак богопосвячені особи – ченці й черниці, монахи і монахині, посвячені Богові миряни, переживають це покликання в особливий спосіб, бо, склавши обіти, повністю належать Господеві, служать ближнім, несуть Христове світло туди, де найгустіша темрява, і поширюють Його надію в зневірених серцях.

Бог не припиняє зроджувати покликання до спільнот богопосвяченого життя. Богопосвячені особи є пророчим знаком Господньої любові, закваскою, яка дає особливе свідчення Доброї Новини Божого Царства, щоб розбудити і повернути світ Богові.

Цитата дня: Монашество було, є і буде надзвичайною силою Христової Церкви, і ми всі хочемо, щоб ця сила посіла відповідне місце в її лоні та сповнила своє завдання відповідно до Богом даного покликання (Блаженніший Святослав).

Значення богопосвяченого життя: Чи я розумію, що кожне покликання до богопосвяченого життя є великим Божим даром і благословенням для всієї родини, парафії та народу? Чи плекаю покликання у своїй родині та парафіяльній спільноті?

Молитва: Преподобні отці печерські, Антонію і Теодосію, первоцвіти Української Церкви, та всі незліченні праведники, що пішли слідом за ними, посвятивши своє життя Богові. Ви сяєте зразком християнської досконалости і навчаєте нас молитвою та самозреченням уподібнюватися до Христа-Бога на спасіння душ наших. Отож моліть милостивого Бога, щоб ми були гідні вашого заступництва і з вами молитвою і жертвою виєднували для Христової Церкви й нашого українського народу змилування та щедрого Божого благословення (Неділя всіх святих українського народу).

Місійне завдання: Молитися за дар покликання до богопосвяченого життя у нашій парафіяльній спільноті, за тих, які вже служать, та за їх витривання в доброму до кінця.

Про Декаду місійності

Беручи активну участь у духовних заходах Декади місійності, ми покликані наново відкрити і збагнути, що наші парафіяльні спільноти та сім’ї (домашні церкви) є за своєю природою місійними. Усвідомлення цього випливає з дару нашого Хрещення, завдяки якому всі вірні силою цього святого таїнства взяли на себе зобов’язання вірити, жити, служити і ділитися досвідом своєї віри в Христа, – ділитися не тільки зі своїми рідними, а й з усіма ближніми там, де перебуваємо. Отже, місія для нашої парафіяльної спільноти – дозволити Христові глибше ввійти в наше життя, а також нести Добру Новину поза нашу спільноту, поширюючи межі Божого Царства.

Від Вознесіння до Зіслання Святого Духа всією парафіяльною спільнотою молимося, щоб Господь відновив наше життя в Бозі силою і діянням свого Святого Духа.

Молитва

Господи Боже, пошири світло Твого Святого Євангелія, щоб через нас, охрещених, як дітей Світла, християнська віра поширювалася в нашому суспільстві і щоб ми стали свідками Твоєї живої присутності у нашому житті та в нашій парафіяльній спільноті, Господи, вислухай і помилуй.

Усе подає Дух Святий: пророків посилає, священиків удосконалює, неграмотних мудрости навчає, рибалок богословами появляє і єднає всю церковну спільноту. Єдиносущний і співпрестольний Отцеві й Синові, Утішителю, слава Тобі!

Путівник Декади місійності (українською і англійською мовами) та Інструкції для священиків можна завантажити за цим посиланням www.vydannya-pc.com.

Джерело:       Департамент інформації УГКЦ

13.06.2016р. Б. / УГКЦ: Християнський табір для дітей з одеських парафій

З 6 по 10 червня проходив християнський табір для дітей з парафій м.Одеси. «Милосердні, як Отець» – так називався цьогорічний дитячий табір, в якому взяли участь маленькі одеські парафіяни.  Вже стало доброю традицією, проводити такий захід на базі відпочинку у Затоці.

Діти мали нагоду активно відпочити, адже все відбувалося в ігровій формі, оскільки сестри Воплоченого Слова організували багато змагань, майстер-класів, занять з рукоділля,  цікавих ігор, конкурсів та концертів. А також дітвора мала змогу духовно збагатитися, щоденно беручи участь у Святій Літургії, діти приступали до Святих Тайн Сповіді та Причастя. Саме цей духовний аспект відрізняє християнський табір від звичайного відпочинку.

Важливим моментом у християнському таборі була щоденна спільна молитва, де всі присутні дякували Богові за прожитий день, за своїх рідних та близьких. У коротеньких науках і проповідях отці та сестри намагалися передати дітям, як важливо вірити у Милосердя Боже і жити ним у повсякденному житті. Маємо просто казати: «Ісусе, довіряю Тобі. Довіряю свою душу, довіряю моїй батьків, сестер і братів, моїх друзів та рідних. Віддаю у Твої руки мої гріхи і мої радості. Довіряю Тобі мої таємниці. Довіряю, що Ти можеш зробити мене добрим…», – говорилося на одній з проповідей.

Тож цей табір створив для усіх його учасників та організаторів умови, де можна було відчути на собі дотик Божого Милосердя.

Найбільшою подякою для організаторів заходу були сяючі усмішки на радісних обличчях маленьких діток. Літній християнський табір згуртував усіх у справжню родину, де панував дух молитви, прощення, Божої любові та радості, адже саме на таких засадах і має будуватися християнське виховання дітей.

Дякуємо усім, хто подарував дітям таку нагоду.

Джерело:      Прес-служба Одеського екзархату