ПОДРУЖЖЯ=СІМ'Я=РОДИНА=НАЦІЯ


середу, 5 грудня 2018 р.

05.12.2018р. Б. / «Момент особливої відповідальності батьків – допомогти дитині зустрітися з Богом», - о. Андрій Нагірняк

4 грудня у християн - один із дванадцяти великих празників, Введення в храм Пресвятої Марії. Це свято дещо незвичне у церковній традиції, оскільки в Євангелії свідчень про введення Марії у храм немає.

Натомість є традиція церкви, записи в апокрифічних книгах про те, що батьки Марії, будучи бездітними, дали обітницю: якщо народиться дитина – віддадуть її на службу Богові в Єрусалимський храм. Про традицію свята Введення і сенси, які воно вносить у наше повсякденне життя, говорив о. Андрій Нагірняк у програмі «Вечірні діалоги з душпастирем» 3 грудня, напередодні свята.   

Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька св.Івана Предтечі. Там вона перебувала аж до заручин із св. Йосифом. За переданням, Захарія обрав Йосифа, тому що в руках у нього розквітнув посох. Про це йдеться в апокрифічних книгах – протоєвангелії Якова та псевдоєвангелії Матея «Про Різдво Пречистої діви Марії». Свято Введення у храм у східній традиції відзначають з VI століття, у західній – з XIV століття.

«Це дуже давня традиція – присвячувати дітей Богові, на служіння Йому, особливо, якщо батьки просили про певну благодать і милість, – каже о. Андрій. – Які значення і сенс це свято несе нам сьогодні? Перше й головне: дитина є Божим даром, як і взагалі життя. Дитина не є власністю батьків, а отже – не може применшуватися, принижуватися… Це дар Божий, який потребує пошанування її гідності».

Ще одне значення цього свята – ставлення до дітей. «Істинно кажу вам: якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне. Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільшим у Небеснім Царстві», - слова Ісуса Христа.

«Ці слова свідчать про доступ дитини до таїнства Божого, про те, що дитина може торкнутися цієї таїни безпосередньо, – каже о. Андрій. – Віра – наслідок особистого таїнства зустрічі з Богом. Для цього необов’язково мати знання чи певний досвід, не обов’язково розуміти – достатньо це відчути. І для батьків це момент особливої відповідальності – допомогти цій зустрічі чи хоча б їй не перешкодити».

Джерело:   Департамент інформації УГКЦ

Немає коментарів:

Дописати коментар