2Пт. 1,20-2,9: «Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини»
Господь - Альфа і Омега, це означає Початок і Кінець. Він вміщає у
собі все, що було, що є і що буде. Святі люди, пророки, які були
близько біля Бога, ці божественні тайни, якщо можна так сказати,
пізнавали, бо самі вже ставали причасниками Божественної природи.
Через свою смерть і воскресення Ісус Христос чинить кожного з нас
учасниками своєї божественної природи. Також кличе нас бути Його
пророками, щоб ми якнайглибше пізнавали Його, Його волю, розуміли, що
чинити в різноманітних обставинах свого життя.
Пророцтво не зарезервоване комусь одному. Пророк - це не той, хто
говорить про майбутнє. Пророк - це той, який близько до Бога, і той,
який промовляє, маючи власний досвід Бога. Пророком має бути кожен із нас, але тільки тоді ним стане, коли стає близько до Господа!
***
Мр. 13,9-13: «Ставитимуть перед правителями та царями через мене – їм на свідоцтво»
Господь вказує на те, що християн будуть видавати на суди,
битимуть, ставитимуть перед правителями на засуд. І це буде нагодою не
лише постраждати за Христа, за що, як пам’ятаємо, апостоли завжди
дякували Богові, як також змогою свідчити про Бога. Бо хто б нас не
карав, хто б нам не завдавав болю чи несправедливо поводився з нами, –
знаймо, що саме в цю ситуацію ставить нас Небесний Отець, щоб ми
свідчили про Нього. Бог, який усе створив і є Володарем усього, Господь,
якого славить увесь всесвіт, хоче й нашого особистого свідчення. І
переважно що складніші обставини, то більше Бог сподівається на наше
свідчення.
Отож, навіть якщо ми в дуже складних ситуаціях, то замість того
щоб впадати у відчай, найперше пригадаймо, що Бог очікує нашого
свідчення. Звичайно, не завжди буває легко чи просто свідчити, але
Спасителю теж не завжди було просто: інколи, замість слухати Його, люди
хотіли Його вкаменувати, насміхалися з Нього і, зрештою, розіп’яли. Але
знаємо, що в Євангелії Господь нагадує нам: «Хто витримає до кінця, той
спасеться». Не треба задовольнятись своїми здобутки, так само, як і не
треба знеохочуватися через свої невдачі. Треба бути витривалим, куди б
нас Бог не поставив, витривалим в усьому, що б не ставалося. Слід долати труднощі з розумінням, що сам Бог провадить нас через усі обставини, а ми маємо свідчити, незважаючи ні на що.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар