18.12.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

Євр. 9,8–10; 15–23:  «Тому навіть і перший Завіт був освячений кров’ю»

Через смерть Ісуса Христа ми викуплені від неволі гріха, нам дароване вічне Царство. Але бачимо, як ми легко цим нехтуємо, легко грішимо, інколи поводимось так, як нам до вподоби, а не так, як вчить Господь. Це свідчить про те, що ми несерйозно ставимось до того, якою дорогою ціною ми відкуплені. Бог заплатив за нас найдорожчим, щоб викупити нас, хресною смертю свого Сином. 

Знаємо, що майже за кожну дрібницю в нашому житті мусимо платити, віддячуватися, але коли йдеться про Бога, завдяки Якому існуємо і маємо шанс на Вічність в його Царстві, то чи замислюємось, що неможливо нічим віддячити за Його добродійства до нас? 

Ісус заплатив за нас своєю кров’ю, віддав за нас своє життя ще тоді, коли ми були грішниками. Якщо щодня роздумувати над цим фактом, то щораз менше будемо грішити, а щораз більше станемо відкритими на Бога.

***

Мр. 8,22-26:  «Бачу людей, – наче б дерева ходячі!»

Це Євангеліє показує нам дуже цікавий приклад того, як Ісус Христос зцілює сліпого – зовсім інакше, ніж зцілював інших осіб, – як би ми тепер сказали, поетапно. Цей уривок дуже важливий для кожного з нас, бо показує, що деколи Бог у нашому житті діє не зразу, наша зміна, зцілення, переображення відбуваються в часі. Саме тому завжди маємо бути витривалі в довірі до Бога, звертаючись до Нього зі своїми проханнями, благаннями, мольбами, молитвами. А з іншого боку – маємо дати Богові час, щоб діяти. 

І так, як у цьому Євангелії Господь поволі зцілював сліпого, але той не зневірився й чекав повного прозріння, так і в нашому житті Бог нас зцілює і змінює не за одну мить. Лиш уміймо очищуватися, довіряючи Богові, пам’ятаючи, що Він не забув про нас і краще знає, коли дати нам повне оздоровлення.

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

18.12.2018р. Б. / Подружні пари з різних куточків України побували на реколекціях у Зарваниці

Майже двадцять подружніх пар взяли участь у чергових реколекціях для членів спільноти «Подружні зустрічі», які 14-16 грудня відбулися у Зарваниці. Цього разу до Марійського духовного центру з’їхалися подружні пари з різних міст України: Миколаєва, Львова, Хмельницького, Городка, Гусятина та Тернополя.

Духовним досвідом з ними ділилися голова Комісії в справах родини Тернопільсько-Зборівської архиєпархії  УГКЦ о. Мирон Сачик та його заступник о. Михайло Паньків. У часі реколекцій пари брали участь у богослужіннях, приступали до сповіді, молилися перед чудотворною іконою Зарваницької Матері Божої та в інших святинях Марійського духовного центру.

«Кожна сім'я отримала чудовий, незабутній «подарунок» для свого подружжя, освіживши почуття та розпаливши багаття любові», - зазначають учасники реколекцій на сторінці спільноти «Подружні зустрічі».

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами МДЦ ЗАРВАНИЦЯ

Джерело:  Департамент інформації УГКЦ

17.12.2018р. Б. / Глава УГКЦ: «Ми стали свідками, як рани розколу враз можуть зникнути силою і діянням Святого Духа» (+VIDEO)

«Спитаймо себе, скільки в нашій молитві до Бога ми відводимо місце для молитви подяки, як рідко ми визнаємо, скільки всього ми вже отримали від Господа Бога. Ми радше схильні нарікати, чого ще не маємо, але забуваємо, недобачаємо, з невдячністю своєю губимо те, що вже нам Господь Бог подарував».

На це звернув увагу Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своїй проповіді до вірних у Патріаршому соборі Воскресіння Христового 16 грудня 2018 року.

Співслужив із Блаженнішим Святославом владика Борис Ґудзяк, Правлячий єпископ єпархії святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії.

Сьогодні Євангеліє, сказав духовний лідер українців, розповідає нам про Бога, який наближається до людини, – Бога, який долає будь-які відстані, будь-які перешкоди, які відокремлюють людину від Бога, а особливо відчужують людину від людини.

«Те, що нас сьогодні справді відчужує від Бога, – вважає Предстоятель, – і від нашого ближнього, є не так наші якісь земні людські ознаки. Ця межа відчуження проходить через рани, прокази нашої душі. Цією проказою, яка чинить розколи у людському роді, яка навіть шматує тіло Христове, що ним є його свята Церква, – є проказа нашого з вами гріха».

І кожного разу, додав Глава Церкви, коли Господь Бог долає наше відчуження, коли виливає на нас своє милосердя, коли сам перший наближається до нас, ми бачимо його славу, силу, об’явленого в нашому людському немічному житті.

Спитаймо себе, просить проповідник, скільки в нашій особистій молитві до Бога ми відводимо місце для молитви подяки. «Як рідко ми визнаємо, скільки всього ми вже отримали від Господа Бога. Ми, радше, схильні нарікати, чого ще не маємо, але забуваємо, недобачаємо, з невдячністю своєю губимо те, що вже нам Господь Бог подарував», – просить замислитися Блаженніший Святослав.

Сьогодні Божественне Євангеліє запрошує нас побачити, як близько Господь Бог є між нами. «Особливо сьогодні, після всього того, що вчора пережила Україна і християни України, як ми побачили, як рани розколів і відчужень враз можуть зникнути силою і діянням Святого Духа. Як нам сьогодні не стати перед Боже обличчя і не подякувати за те, що зціляє тіло багатостраждального українського народу. Як нам не подякувати за ті дари, які Він нам сьогодні уділяє, як нам не подякувати, що допомагає нам долати зони відчуження?!» – переконує Глава УГКЦ.

Бо ті зони відчуження і розколів, наголошує проповідник, не пролягають лише через межі християнських конфесій, вони пролягають через наші серця, людські стосунки, відчуження, гріховне відчуження людини від Бога.

Ми сьогодні дякуємо Господу Богу за те, що Він допомагає нам від цього звільнитися. «Веде нас до себе, робить нас причасниками свого вічного життя. І наша батьківська віра, – віра, яка є єдина в того самого Бога для православних, католиків, протестантів, допомагає нам чутися не чужинцями один до одного, а братами і сестрами у Христі, дітьми єдиного Бога», – відзначив Предстоятель.

Архиєрей зауважив, що ми крок за кроком наближаємося до свята Різдва Христового. Ми крок за кроком ідемо дорогою святого передріздвяного посту.

«Цей шлях є дуже подібний до шляху, яким Христос відправляє отих десятьох прокажених… Бо ми знаємо, що умовою доброго підготування до кожного великого свята, умовою доброго посту є свята сповідь, святе причастя. Тайна сповіді є тайною Божого милосердя, яка єднає людину з Богом, брата з сестрою. Нас з вами об’єднує в одне єдине тіло Христової Вселенської Церкви. Ця дорога до Різдва є дорогою зближення Бога до людини. Бог не просто хоче до нас зблизитися в таїнстві Різдва, Він хоче стати людиною, Він воплотиться, стане одним із нас. Бог стане людиною і назавжди поєднає нас із Собою», – сказав на завершення Блаженніший Святослав.

Джерело:     Департамент інформації УГКЦ