ПОДРУЖЖЯ=СІМ'Я=РОДИНА=НАЦІЯ


вівторок, 2 січня 2018 р.

02.01.2018р. Б. / Папа: на початку року Богомати показує нам дорогу до того, що є цінним

Набожність до Марії не є гарною духовною манерою, але вимогою християнського життя. На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку він очолив 1 січня 2018 року в базиліці Святого Петра у Ватикані з нагоди урочистості Пресвятої Богородиці Марії.

Як зауважив Святіший Отець, «Богомати» – це найважливіший титул Діви Марії. І хоч може виникнути, й у минулому виникало запитання: чому «Божа Мати», а не «Мати Ісуса», Церква ствердила: Марія – це Божа Мати. І в цих словах вміщена «чудова істина про Бога і про нас», тобто, «відколи Господь втілився в Марії, відтоді й назавжди Він несе на Собі нашу людську природу».

«Не існує більше Бога без людини: тіло, яке Ісус взяв від Матері – Його тіло також і тепер і буде ним назавжди. Вислів «Божа Мати» нагадує нам про це: Бог близький до людства, немов дитя до матері, яка носить його у лоні», – сказав проповідник, зауважуючи: «Слово “матір” (mater) стосується також слова “матерія”. У Своїй Матері Бог небес, безмежний Бог став малим, став матерією, щоб не лише бути з нами, але бути як ми. Ось у чому полягає чудо й новизна: людина вже не самотня; вже більше ніколи вона не є сиротою, але назавжди – сином або донькою. І рік розпочинається цією новизною. А ми проголошуємо її, кажучи: Богомати!».

За словами Папи, саме в цьому полягає краса того, що ми є «любими дітьми», і що цього дитинства ніколи в нас не зможуть відібрати. В Дитині, Яка спочиває в обіймах Матері, бачимо, що людство дороге Господеві, а тому «служити людському життю означає служити Богові», тому слід приймати й підтримувати кожне життя, «від того, яке в лоні матері до похилого віком, страждаючого та хворого, до незручного життя і навіть відразливого».

Переходячи до роздумів над читанням з Євангелії, проповідник зауважив, що про Богоматір воно каже лише, що Вона «зберігала всі ці речі, роздумуючи над ними у Своєму серці». Насамперед, «зберігала». Марія не говорить і в розповіді про Різдво не записано жодного Її слова. Також і в цьому Вона також єднається із Сином: Ісус є «немовлям».

«Бог, перед Яким усе змовкає, є дитям, яке не говорить. Його величність ще не має слів, Його таємниця любові відкривається в незначності. Ця мовчазна незначність є мовою його царственності. Матір приєднується до Сина та зберігає це в мовчанці. І це мовчання каже нам, що також і ми, якщо хочемо зберігати всі ці речі, потребуємо тиші», – сказав Святіший Отець, додаючи: «Викроїти щодня хвилину мовчання на перебування з Богом у тиші означає оберігати свою душу; зберігати нашу свободу від руйнівних банальностей споживацтва та приголомшення рекламою, від поширення порожніх слів та нищівних хвиль пустослів’я й гамору».

Євангелія уточняє, що Марія зберігала «всі ці речі, роздумуючи над ними». Тими «речами» були радощі й болі: з одного боку – народження Ісуса, любов Йосифа, візит пастухів, а з іншого – непевне майбутнє, відсутність домівки, відчай відкинення. «Сподівання й тривоги, світло й пітьма: всі ці речі наповняли серце Марії. А Вона що робила? Роздумувала про них, тобто, переглядала їх у Своєму серці з Богом», – вів далі Папа, вказуючи на те, що Вона «нічого не затримувала в Собі», але ввіряла Богові.

«Зберігати в мовчанні та представляти перед Богом» – у цьому, за словами Папи, полягає таємниця Богоматері. І все це, як підсумовує Євангелія, відбувалося «в Її серці». Це спонукає скерувати свій погляд до «центру особи, почуттів та життя». «Також і ми, християни, що перебуваємо в дорозі, на початку року відчуваємо потребу наново відправитися із центру, залишити позаду тягарі минулого та розпочати від того, що є цінним», – сказав проповідник, зазначаючи, що маємо перед собою відправну точку, якою є Богомати, бо Вона є такою, «якими нас хоче Бог».

«В Її серці б’ється серце Церкви. Аби прямувати вперед, як каже нам сьогоднішнє свято, необхідно повернутися назад: розпочати від вертепу, від Матері, Яка тримає в обіймах Бога», – сказав Папа, підсумовуючи: «Набожність до Марії не є гарною духовною манерою, але вимогою християнського життя. Дивлячись на Марію, ми спонукувані залишити даремний баласт і відшукати те, що є цінним».

Немає коментарів:

Дописати коментар