03.12.2016р. Б. / В Архикатедральному Соборі Святого Юра буде виставлено для почитання Вифлеємську ікону Пресвятої Богородиці

У суботу, 3 грудня, о 18.00 год., в Архикатедральному Соборі Святого Юра буде звершено Велику Вечірню з Литією з нагоди свята Введення у храм Пресвятої Владичиці Нашої Богородиці і Приснодіви Марії.

Під час Великої Вечірні з Литією буде урочисто внесено і виставлено для почитання Вифлеємську ікону Пресвятої Богородиці.

Вифлеємська Чудотворна ікона – це єдина із прославлених ікон Божої Матері, на якій Пресвята Діва посміхається, тоді як традиційно в іконографії Богородиця зображується серйозною, скорботною або замилуваною.

Постійне місце перебування Вифлеємської Чудотворної ікони Божої Матері – базиліка Різдва Христового у Вифлеємі, поблизу спуску в Печеру Різдва, де народився Христос.

До Пресвятої Богородиці на честь її ікони Вифлеємської  моляться про дарування дітей, про їх благополуччя, про сімейне щастя. При будь-яких життєвих обставинах ми звертаємось до Матінки  Небесної і просимо про допомогу. І ніхто не буває обійденим увагою нашої Заступниці.

Джерелa:     sobor-svyura.lviv.ua

Воїни Христа Царя

02.12.2016р. Б. / 10 простих способів наблизити дітей до Бога

Бути батьками означає нести відповідальність не лише за фізичне і моральне виховання дітей, але й за їх духовний зріст, про який слід дбати ще від моменту їх зачаття. Часами батьки можуть не знати ЯК це робити, їм це може здаватись чимось складним. Однак це зовсім не складно, і ми пропонуємо Вам 10 простих способів як наблизити дітей до Бога.

«Чи прагнемо ми зрозуміти «де» є наші діти на своєму шляху? Чи знаємо ми де є їх душа? І, перш за все: чи хочемо ми це знати? Чи переконані ми, що вони насправді не чекають на щось інше?» (Папа Франциск)

1. Молись вголос під час вагітності

Дитина в утробі матері чує голоси навколишніх, тому важливо, щоб миті нашої молитви були якомога спокійніші і тихіші. Вибери зручне місце, де тебе не будуть перебивати чи заважати тобі. Для молитви можеш використати образок Ісуса або Богородиці, щоб твої думки були зосереджені на молитві. Нехай твоя дитина відчує, що цей момент – особливий для вас обох. Під час молитви можеш погладжувати свій живіт, щоб дитина відчула, що ця молитва стосується її також.

2. Бери дітей з собою на Службу Божу

Дехто вважає, що маленькі діти заважають під час Служби Божої, бо вони голосно плачуть, шумлять, створюють дискомфорт іншим і просто не можуть довго стояти на одному місці. Однак варто брати дітей з собою до церкви кожної неділі так само, як ви це робили до їх народження. Якщо твоя дитина ще немовлятко і плаче, спробуй заспокоїти її, погодувавши; якщо дитина трохи старша і вже повзає чи ходить, і «закатує» істерики,­– виведи її з церкви і трошки прогуляйся, поки вона заспокоїться, а тоді повернись на Службу. Якщо твоя дитина вже свідома того, що кожної неділі ви ходите до церкви, і не хоче стояти спокійно, верещить чи лягає на підлогу, виведи її з храму, нахились до її рівня і спокійно та м’яко поясни для чого ви сюди прийшли і чому важливо поводитись чемно під час Служби Божої. Якщо будеш щипати дитину під час істерики, якщо насилу виштовхуватимеш з храму, «вбиватимеш» поглядом чи кричатимеш за межами храму, то дитина може просто зненавидіти кожну неділю. Вони – діти, а ми маємо ставити себе  на їх місце. В їх віці вони не можуть довго стояти на одному місці чи бути зосередженим на чомусь більше 20 хвилин. Можливо, тобі доведеться під час Служби вийти надвір з дитиною 10 разів, щоб заспокоїти її і повернутись назад. Не здавайся, бо хоч вони ще малі, але вже добре знають як можуть нами маніпулювати. Важливо, щоб вони зрозуміли, що, незважаючи на те, скільки разів ви вийдете з церкви, ви все-одно повернетесь до храму, поки не завершиться Літургія.

3. Молись з дітьми перед сном

Місце для цього можна вибрати різне, наприклад – біля їх ліжка. Станьте на коліна і моліться. Коли діти ще малі, їх усе вражає і їм все цікаво; вони мають здатність імітувати як добре, так і погане. І, швидше за все, поки ви молитиметесь, вони будуть намагатись привернути твою увагу; вони будуть говорити так, наче це ти їх заохочуєш це робити, вони будуть співати, витягати іграшки чи тягнути тебе за одяг. Скористайся цією нагодою, щоб пояснити їм ЩО ти робиш і запроси приєднатись до тебе в молитві. Скажи нехай повторюють за тобою чи запитай: «За що ти хочеш подякувати Богові сьогодні?» «Чи хочеш сказати щось Марії разом зі мною?» Побачиш, що ці питання їх здивують. Навчи дітей як робити знак хреста. Намагайся не затягувати час молитви, бо їм може набриднути і вони захочуть займатись чимось іншим. Якщо твоє дитина ще дуже мала, візьми її ручку і допоможи перехреститись, а тоді молись разом з нею.

4. Познайом їх з образом Ісуса і Марії

Кожен католик повинен мати вдома свій «вівтар». Він не мусить займати багато місця, однак це має бути особливе місце, видиме і доступне для усіх членів сім’ї. Дуже важливо, щоб наші діти бачили образ Ісуса, Марії і святих. Діти вчаться дуже швидко, і дуже важливо навчити їх якомога більше до віку 5 років. Невелике розп’яття чи ікону з зображенням Ісуса, Марії, святих чи Ангела-охоронця можна повісити в кімнаті дитини і пояснити, хто на ній зображений.

5. Дозволь дітям вибрати фільм чи книжку про Бога

Усі діти люблять дивитись мультфільми і читати казки. Включай дитині мультфільми на біблійну тематику, наприклад «Ковчег Ноя», «Давид і Голіят», «Добрий самарянин», «Блудний син», «Історія Йосифа і його братів», «Чудеса Ісуса», «Принц Єгипту» і т.д. Існує багато книжок, які вчать дітей біблійних історій і пропонують кольорові ілюстрації для кращого сприйняття. Можна запропонувати дитині розмальовки на біблійну тематику (їх можна придбати або знайти в інтернеті). Однак ніколи не змушуй дитину до цього і не карай, якщо вона не хоче читати цю книжку, дивитись цей мультик чи інше. На вихідних можеш запропонувати дитині піти з тобою в магазин і вибрати ту книжку чи мультик, яку дитина сама захоче. Це – простий і веселий спосіб навчити дітей про життя Ісуса, Марії і святих.

6. Дозволь дітям брати участь в церковній діяльності

Якщо у вашій церкві проводять катехизацію для дітей, нехай твоя дитина ходить на ці заняття. Якщо дитина любить співати, запиши її в церковний дитячий хор. При храмі є драм.гурток і дитині подобається брати участь у виставі, нехай стане учасником. Якщо в школі збирають одяг і продукти для потребуючих, поясни дитині чому ми маємо допомагати ближнім. Ніколи не забороняй дитині брати участь в такій діяльності, якщо вона хоче цього; дозволь їй набути цей досвід і завжди позитивно стався до її досягнень та пригод. Говори дитині про те, що Богові подобається її добра поведінка і солідарність, а також скажи, що пишаєшся бути її мамою/татом.

7. Покажи своїм дітям, що є діти, які не мають усього необхідного

Привести дитину у фонд чи заклад, що займається допомогою іншим – це чудовий досвід для усіх задіяних: для дітей, яким допомагаємо, для наших дітей, для нас самих. Допомагаючи своїм дітям побачити, що світ – це не ідеальне місце, і що не всі діти мають дім, маму і тата, ми допомагаємо відкрити серця наших дітей. Ви можете відвідати фонд, який допомагає безпритульним дітям і сиротам чи відвідати дитячу лікарню. Всі діти заслуговують на те, щоб їх любили і почули. Дозволь своїй дитині отримати такий досвід хоча б двічі на рік. Організуй гру в футбол, перегляд фільму чи просто зустріч-знайомство. Таким чином твоя дитина зрозуміє, що не всі діти мають такі привілеї як вона; вона навчиться ділитись з іншими, вважати усіх рівними та стане свідомою дитиною, яке буде хотіти допомагати іншим.

8. Навчи дітей цінувати природу

Для того, щоб навчити дитину милуватись горизонтом, не обов’язково везти її в Норвегію чи Ірландію. Достатнього всього однієї квітки, щоб навчити твою дитину, що Бог присутній в кожному творінні, навіть в найменшому; в небі, в морі, в зірках, в місяці, в деревах, в горах. Можеш запитати дитину як сильно, на її думку, Бог її любить; можеш дати підказку – нехай дитина спробує порахувати зорі чи подумати наскільки глибоке море. А тоді скажи, що любов Бога така ж незліченна як зорі на небі чи пісок на березі моря. Важливо, щоб діти знали, що усе, що нас оточує, створив Бог. Подорож в інше місто чи країну може стати чудовою нагодою, щоб поговорити з дітьми про Бога.

9. Навчи дітей, що набагато приємніше давати, ніж отримувати

Різдвяний період – прекрасний час для цього. Є два способи як це зробити. Перший – придбати одяг чи іграшки для потребуючих дітей, щоб і вони могли святкувати. Інший – попросити своїх дітей пожертвувати свої іграшки, які ще в доброму стані, але якими вони вже не бавляться. Дітей треба залучати до усіх етапів цього процесу – від вибору і придбання іграшок, до загортання в подарунковий папір і передачу отримувачам. Таким чином вони зрозуміють, що не так то й легко усім щось отримувати, і що не усі діти можуть радіти тими привілеями, які ми, батьки, даємо своїм дітям. Такий вияв щирості можна здійснювати впродовж усього року; важливо – передавати нашим дітям любов до тих, хто її найбільше потребує. Коли вони передадуть подарунок, запитайте їх як вони себе почували, коли передали подарунок іншій дитині, чи що їм найбільше сподобалось. Бога можна знайти в різний спосіб; навчіть їх скільки радості можна отримати від того, коли щось віддаєш, а не отримуєш.

10. Навчи дітей дякувати

Сніданок, обід чи вечеря можуть стати чудовою нагодою для того, щоб навчити дитину дякувати Богові за усе, що Він нам дає, включаючи їжу на столі. Можна сказати простими словами: «Боже, благослови нас і їду, яку ми будемо споживати. Дякуємо за те, що кожного дня дбаєш про нас. І просимо: дай хліба тим, хто його не має. Амінь».  Пам’ятай, що твій приклад – це найкращий спосіб навчити дитину; стань для неї прикладом для наслідування і дякуй Богові за все. Попроси дитину повторити за тобою, і побачиш, що дуже скоро вона навчиться робити це сама.

Переклад «Католицького оглядача»

Джерела:    CatholicLink

Воїни Христа Царя

01.12.2016р. Б. / Глава УГКЦ у Дніпрі відзначив лауреатів шостої Відзнаки блаженного священномученика Омеляна Ковча (+VIDEO)

Війна знову постукала до нашого дому. Почався час великого страждання і випробовування. З іншого боку, це час, коли ми тут, на землі, можемо побачити Бога. Бо каже Христос: «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать».

Звернувся Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав до благодійників і волонтерів, медиків і військових, громадських діячів, вручаючи їм Відзнаку блаженного священномученика Омеляна Ковча за особистий приклад жертовності та гуманізму в Дніпровській обласній клінічній лікарні імені І. Мечникова  30 листопада.

Додамо, цьогорічними лауреатами Відзнаки стали: Міжнародний благодійний фонд «Кожен може», Дніпровська обласна клінічна лікарня імені І. Мечникова, Адам Міхнік, польський громадсько-політичний діяч, журналіст, видавець, дисидент і політв'язень часів ПНР, Ігор Лук'янець, старший солдат Збройних сил України, Володимир Гера, старший лейтенант Збройних сил України.

«Ми прибули сюди до цієї відомої лікарні, бо тут особливе місце і простір, де ви служите і рятуєте життя наших героїв, бачите кров, страждання, сльози. Ми знаходимося у колі «боговидців», - сказав Глава УГКЦ.- Ці цінності за які ми шануємо священномученика Омеляна, як особу, що осягнула особливого виду  і рівня святості, не закриті в минулому. Вони продовжують втілюватися й сьогодні…». Адже є люди та спільноти, які, можливо й не знають про рівні святості, та спонтанно живуть цими засадами, розмовляючи різними мовами, належачи різним Церквам та релігіям: «Дух Господній допомагає нам сьогодні в цей трагічний час піднятися над цими умовностями і побачити, що Бог є одним єдиним для всіх. Бо ми на Його образ і подобу були сотворені». Тож Глава УГКЦ та члени Комітету із вшанування пам'яті блаженного священномученика Омеляна  Ковча відзначили людей, які особливо близькі до цих засад і принципів, за якими будують своє життя і служіння.

Як сказав промовець, в християнському розумінні святість людини може мати різні рівні. Одним із найвищих рівнів святості, які майже однаково трактують різні релігії та конфесії – це можливість людини бачити Бога. До прикладу, пророк Мойсея був «боговидцем», бо на горі Синай, коли отримував Закон, то розмовляв з Богом сам-на-сам. «Сьогодні ми прагнемо вручити цьогорічним лауреатам нагороду імені священика нашої Церкви, якого ми можемо назвати «боговидцем». Він був звичайним греко-католицьким священиком в Перемишлянах. Мав багато дітей і добре розумів, що означає виховати добрих людей. Та коли розпочалася війна, Бог поставив перед ним нові душпастирські завдання. У часи Голокосту, коли він бачив, як його сусідів та знайомих ведуть на смерть, він почав все робити, аби рятувати синів і дочок єврейського народу. За це загинув в концтаборі в Майданеку», - розповів Блаженніший Святослав, додаючи о. Омелян є прикладом для наслідування. Тому в УГКЦ священномученик Омелян Ковч проголошений покровителем душпастирів, щоби священики були подібними до нього.

Департамент інформації УГКЦ

 

Довідка:

Омелян (Еміліан) Ковч – священномученик УГКЦ, праведник України. Греко-католицький священик, що все своє життя присвятив допомозі ближньому. Будучи капеланом в Українській галицькій армії завжди перебував із вояками на передовій, щоб підтримати їх морально та й фізично. На парафіях, де він служив, одразу брався за організацію громадського та культурного життя парафіян. Проводив прощі та євхаристійні здвиги (собори) навіть у час радянської окупації. Був активним у суспільно-політичному житті українців, за що неодноразово переслідувався як польською, так і радянською і нацистською владами. Під час одного із своїх ув'язнень написав книгу — «Чому наші від нас втікають». Під час нацистської окупації допомагав євреям, врятував більше десятка осіб, зокрема відомого белзького рабина Арона Рокеаха. Його допитували у тюрмі на Лонцького у Львові, де вимагали визнання вини і відмови від подальшого хрещення євреїв, а також відмови від протестів засудження дій нацистської влади. За свої дії був ув'язнений та відправлений до концтабору Майданек, де й помер та був спалений в крематорії.

Комітет із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча було засновано у 2010 році. Його Почесним головою є кардинал Любомир Гузар. Діяльність Комітету здійснюється під патронатом Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава.

Зусилля Комітету мають на меті сприяти втіленню ідей Блаженного Священномученика Омеляна Ковча задля міжнаціонального, міжконфесійного та міжрелігійного діалогу, плекання толерантності і взаєморозуміння в суспільстві, популяризації соціально-корисної та благодійної діяльності.

 

Комітет дбає про відновлення пам’яті про отця Омеляна Ковча і поширення знань та відомостей про його видатне життя, мученицьку смерть і великий подвиг жертовності та любові до людей.

У 2010 році Комітет заснував Відзнаку Блаженного Священномученика Омеляна Ковча, яка вручається щорічно за значний внесок у справу екуменічного і культурного діалогу, міжрелігійного та міжнаціонального порозуміння та за особистий життєвий приклад жертовності і гуманізму. Серед лауреатів Відзнаки є Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Арон Вайс, спільнота св. Егідія з Рима, Український католицький університет та інші. Докладний перелік лауреатів Відзнаки минулих років можна переглянути на сайті, присвяченому Омеляну Ковчу – http://kovch.org.ua

Джерело:     Департамент інформації УГКЦ