ПОДРУЖЖЯ=СІМ'Я=РОДИНА=НАЦІЯ


середа, 31 січня 2018 р.

31.01.2018р. Б. / Православний митрополит Мінський і Заславський вважає, що православні та католики вірять в різного Бога

У православних та уніатів різний Бог. Про це заявив православний митрополит Мінський і Заславський, Патріарший Екзарх всієї Білорусі Павло, відповідаючи в рамках передачі «Бесіди з митрополитом Павлом», що вийшла 27 січня на телеканалі «Ехо-ТВ», на питання гомельських віруючих. Відео бесіди наводить портал «Церква».

Справа в тому, що в листопаді 2017 р. на телеканалі «Білорусь 1» вийшов сюжет про костел в селі Березівка Вітебської області, в який місцевий католицький священик Марек Пасюта запрошує і православних селян, так як найближча церква знаходиться в 10 кілометрах від села. «Я не хочу нав'язувати католицький костел, хочу просто допомогти сім'ям, допомогти дітям, допомогти людям повернутися до християнських коренів після атеїзму», - зазначив в сюжеті настоятель.

При цьому біля костелу встановлена скульптура, що символізує об'єднання католицьких і православних хрестів, а в самому храмі є й ікони православних святих, в тому числі Серафима Саровського і Єфросинії Полоцької. Також при храмі навчаються і діти двох конфесій.

Відповідаючи на питання гомельських віруючих, митрополит визнав, що православні Березівки дійсно не мають своєї церкви і тому ходять на служби в костел. «Одну будівлю використовують і православні, і католики. Але це в жодному випадку не є якоюсь унією. Завдання уніатів - сказати, що у нас один Бог. Вибачте,  у нас не один Бог, друзі мої. У вас свій Бог, тому що ви по-іншому в Бога вірите. Ви по-іншому його сповідуєте. Бог дійсно один, але в корпорацій свій бог, в якійсь сектантській організації - свій. Вони до нашого спільного Творця і Господа ніякого відношення не мають. Господь же в Євангелії сказав: «У вас утроби - Бог, у вас мамона - Бог». У язичників теж ідол - бог. Але для нас, православних, це дрібничка. Так само і уніати», - зазначив єрарх.

Говорячи про ситуацію змішаних православно-католицьких родин в Білорусі, митрополит сказав, що не варто втручатися в це, коли сім'ї «живуть в мирі та злагоді» і поки «не дозріли стати православними».

понеділок, 29 січня 2018 р.

29.01.2018р. Б. / Владика Ярослав: Смирення – це особлива ознака молитви, спроможна привернути увагу Всемогутнього

28 січня, у Неділю митаря і фарисея, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в Катедральному соборі Пресвятої Трійці, в м. Дрогобич.

Під час проповіді владика Ярослав пояснив вірним Притчу про митаря і фарисея, яка читалась цієї неділі. "Фарисей вважав себе великим праведником, йому здавалось, що мав чим пишатися, стояв перед Богом, а одночасно був далеко від Нього, тому що був гордий", - зазначив єпископ. Фарисей вважав, що стане досконалим завдяки виконанню приписів закону.

"Натомість митар, який був публічним грішником і не мав ніяких добрих діл, щоб їх представити перед Богом, стояв з самого заду храму, не смів підвести очей до неба, бо не мав нічого доброго, що б міг представити. Він лише молився: «Боже, милостивий будь мені грішному»", - зазначив проповідник. Наприкінці притчі Господь наголосив, що митар вийшов з храму оправданий, а фарисей - осуджений.

Далі владика Ярослав сказав, що митар навчає нас прикмет успішної молитви. "Смирення – це особлива ознака молитви, спроможна привернути увагу Всемогутнього, без смирення молитва перетворюється на самовихваляння, а віра на самовиправдовування, нема молитви без смирення, нема смирення без усвідомлення власного гріха", - наголосив проповідник. Молитвою, повною духа надії, християнин повинен засвідчити, що справді очікує допомоги тільки від Господа, вона повинна мати дух покори і довір’я Богу, як провіднику нашого життя.

Владика Ярослав закликав вірних, готуючись до Великого посту, просити в Господа благодать покаяння та смирення. "Не порівнюймо себе з іншими, але тільки з Ісусом Христом. Він нехай буде в ці дні завжди перед нашими очима", - наголосив проповідник.

неділя, 28 січня 2018 р.

28.01.2018р. Б. / Британське видання The Telegraph склало інтерактивну карту релігійності світу

Авторитетне британське видання The Telegraph склало мапу рівня релігійності в різних країнах світу. Як показує мапа, найбільш релігійними регіонами є Африка та Близький Схід, не сильно відстають від них Південно-Східна Азія і Латинська Америка, повідомляється на сайті видання.

Мапа складена на основі трьох опитувань WIN/Gallup International, проведених у 2008, 2009 та 2015 роках. Кожен з опитаних респондентів відповідав «так» або «ні» на питання, чи вважає він себе релігійним. Потім результати обробили і нанесли на мапу.

Країни на ній пофарбовані в різні кольори залежно від того, який відсоток населення є віруючим. Жовтим кольором позначені місця з найнижчим рівнем релігійності. А далі по зростаючій — до темно-синього.

Лідером за релігійністю є Ефіопія — там віруючих 99%, причому в країні багато як християн, так і мусульман. Такий же показник у Малаві, Нігерії, Шрі-Ланки, Ємену. Наприклад, у Сомалі віруючих — 98%, в Афганістані — 97%.

Західна, Північна і Центральна Європа здебільшого атеїстична. Найбільш релігійна країна Європи — Польща (86%), висока релігійність в Італії (74%) та Греції (71%).

Віра важлива для багатьох східноєвропейських країн, релігійними людьми себе вважають 74% італійців і 71% греків.

У топ-10 найбільш релігійних країн світу за версією The Telegraph входять:
1. Ефіопія - 99% вважають релігійним
2. Малаві - 99%
3. Нігерія - 99%
4. Шрі-Ланка - 99%
5. Ємен - 99%
6. Бурунді - 98%
7. Джибуті - 98%
8. Мавританія - 98%
9. Сомалі - 98%
10. Афганістан - 97%

З іншого боку, в число найменш релігійних країн входять Японія (13%), Естонія (16%), Швеція (19%), Норвегія (21%) і Чехія (23%), але Китай перевершує їх всіх із 7%.

У топ-10 найменш релігійних країн світу за версією The Telegraph входять:
1. Китай - 7% вважають релігійним
2. Японія - 13%
3. Естонія - 16%
4. Швеція - 19%
5. Норвегія - 21%
6. Чеська Республіка - 23%
7. Гонконг - 26%
8. Нідерланди - 26%
9. Ізраїль - 30%
10. Сполучене Королівство - 30%

В Україні цей показник дорівнює 73%, в Росії — 70%, в Латвії — 40%, Литві — 42%. У сусідній Білорусі — 34%.