Кл. 1,2–6: «Ми почули про вашу віру в Христа Ісуса та про любов»
Дуже часто християни живуть подвійним життям: духовне життя,
тобто взаємини з Богом, про які стараємось дбати, і реальне життя –
стосунки з ближніми, справи, обов’язки, у яких нібито Бог не присутній.
Але наші взаємини з Богом, наша віра в Нього не є чимось приватним, а
виражається щодень у конкретній і дієвій любові до інших.
Наша щоденна дійсність, ставлення до людей, поведінка у скрутних ситуаціях – найбільше являють нашу віру в Христа. Коли огортаймо всіх любов’ю, милосердям і прощенням – це знак того, що ми живемо з Господом!
***
Лк. 16,10-15: «Бог знає серця ваші»
У щоденних життєвих проблемах ми не раз можемо нарікати, що хтось
нас роздратував, довів до злості, недобре з нами повівся, і саме тому
ми так відреагували, згрішили у своєму серці чи cупроти ближнього. Однак
наша поведінка в критичних ситуаціях залежить від того, які ми
всередині. Адже те, що носимо в серці, виявляється у вчинках.
Як «добре дерево не може родити поганого плоду», так і ми не
можемо добре реагувати, коли не маємо того «добра» всередині. Якщо ми
носимо у своїх серцях любов, лагідність і мир, то і з ближніми живемо в
любові, лагідності й мирі. Якщо носимо у своєму серці злобу, неприязнь,
гнів, образи, то це й поширюємо навколо себе. Деколи сподіваємося, що
втаїмо це в собі, – можливо, але до якогось певного моменту. Коли настануть найважчі хвилі життя, тоді буде видно, ким я є і що я ношу у своєму серці. Отож, дбаймо про чистоту свого серця!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар