Введення в храм Пречистої Діви Марії
Тропар, глас 4: Днесь благовоління Божого предзображення* і
спасення людей проповідання,* у Божому храмі Діва ясно з’являється* і
Христа всім предзвіщає.* їй і ми голосно закличмо:* Радуйся, промислу
Створителя сповнення.
Кондак, глас 4: Пречистий храм Спасів,* дорогоцінна світлиця і Діва,* священна скарбниця Божої слави* днесь уводиться в дім Господній,* благодать з собою вводячи,* що в Дусі божественнім,* яку оспівують ангели Божі:* Вона є оселя небесна.
Кондак, глас 4: Пречистий храм Спасів,* дорогоцінна світлиця і Діва,* священна скарбниця Божої слави* днесь уводиться в дім Господній,* благодать з собою вводячи,* що в Дусі божественнім,* яку оспівують ангели Божі:* Вона є оселя небесна.
Святе Євангеліє нічого не говорить нам про подію уведення в храм.
Основою цього празника, як і празника Різдва й Успення Божої Матері, є
традиція Церкви й апокрифічні книги, передусім Протоєвангеліє Якова і
Псевдоєвангеліє Матея "Про Різдво Пречистої Діви Марії". Звідси
довідуємося, що батьки Пречистої Діви Марії святі Йоаким і Анна, будучи
бездітними, дали обіцянку, що, як у них з'явиться дитина, то віддадуть
її на службу Богові у храмі Єрусалима. Господь Бог вислухав їхні молитви
і дав їм донечку. І коли їй було три роки, то батьки привели її до
храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька святого Йоана
Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала багато років доти, доки, як
доросла дівиця, не була заручена зі святим Йосифом.
Празник Введення належить до дванадцяти великих празників. Він має
один день перед- і чотири дні попразденства. Про нього маємо згадки з V
ст., але треба було аж кількасот літ, доки він став загальнопоширеним на
усьому Сході. З проповідей на цей день царгородських патріярхів Германа
(715-730) і Тарасія (784-806) з'ясовуємо, що празник Введення був
встановлений у VIII ст. У Синайському Євангелії з VIII ст., яке
подарував до синайського монастиря цісар Теодосій III (715-717), серед
дванадцяти празників згадано і празник Введення. Цей празник є і в
грецьких місяцесловах з IX століття. І з цього століття його знають і
святкують усі. Синайський канонар з ІХ-Х ст. фіксує празник Введення під
назвою: "Пресвятої Богородиці, яку привели в храм Божий, коли вона мала
три роки". Типікон Великої Царгородської Церкви (ІХ-Х ст.), хоча не
подає ані апостола, ані Євангелія на цей празник, але про 21 листопада
так каже: "Собор святої Богородиці, яку батьки привели і передали у храм
Господній від трьох літ". Евергетицький типікон з XI ст. має службу
Введення з перед- і попразденством. Службу на цей празник уклав Григорій
Нікомедійський (IX ст.), Василій Пагаріот і Сергій Святогорець.
На Захід празник Введення прийшов досить пізно — аж при кінці XIV століття, а в середині XV ст. поширився по всій Європі.
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар