Євр. 7,1–16: «Той же, який не походить з їхнього роду, взяв десятину з Авраама і благословив того, що мав обітниці»
У Старому Завіті люди дуже пильнували родоводу, пам’ятали, звідки
вони походять, хто їхні батьки, і це було важливо для формування
свідомості тогочасного люду. Але бачимо, що в історію вибраного народу
входить Мелхиседек, цар Салему, який не походив з вибраного народу і
остаточно роду якого не знали.
Але він вийшов, щоб поблагословити Авраама, це означає, що той,
хто благословляє, вищий від того, кого благословляє. Це вказує на дуже
важливу для нас річ – приписи і традиції важливі, але Бог у нашому житті
часто діє всупереч будь-яким обставинам. Тому важливо бути відкритим на
Господа, щоб Він благословляв і діяв повсякчас у нашому житті.
Пізнаваймо для себе Бога не лише у традиційних обставинах
свого церковного життя, але учімося досвідчувати Його через будь-кого,
часто від кого не сподіваємось щось почути про Господа!
***
Лк. 21,28-33: «Випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близьке»
Деколи в сучасному світі ми, християни, виглядаємо досить
непевними. Світ агресивний, настирливий, накидає свої цінності, свої
поняття, своє розуміння, свою ідеологію... І ми, християни, нерідко
маємо страх і сумніви, що нам робити як Церкві, як парафії, як вірним,
як священнослужителям.
Маємо розуміти, що Ісус Христос є нашим Спасителем. Він – Той,
який вже смертю смерть подолав, Той, який нам дарував вічне життя.
Значить, ми вже отримали цю перемогу і, незважаючи на труднощі, в Його
перемозі ми вже маємо цю радість.
Коли в інших релігіях людина шукає Бога, прагне спасення,
щасливого життя чи життя вічного – у різних релігіях це може бути
по-різному, – то в християнстві Бог сам дає людині це спасення, щастя,
визволення, Добру Новину. Щоб не мати страху й непевності, пригадаймо, що ми, християни, уже маємо! Що нам уже Господь дав! І піднімімо наші голови вгору.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар