26.12.2018р. Б. / Різдвяне послання Urbi et Orbi Папи Франциска 2018 року

Опівдні, 25 грудня 2018 р., Папа Франциск звернувся з лоджії базиліки Святого Петра у Ватикані з наступним посланням до Риму та всього світу:

Дорогі брати й сестри, благодатного вам Різдва!

Вам вірним Риму, вам паломникам, і всім вам, що єднаєтеся з нами в кожній частині світу, повторюю радісне Вифлеємське звіщення: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям Його вподобання» (Лк 2,14).

Як пастухи, що першими прибігли до печери, ми здивовані знаком, який нам дав Бог: «Дитя сповите, покладене в яслах» (Лк 2,12). Мовчки стаємо навколішки та поклоняємося.

Що ж нам каже оте Дитя, народжене для нас з Пречистої Діви Марії? Яким є загальне послання Різдва? Воно каже нам, що Бог є добрим Отцем і ми всі є братами й сестрами.

Ця істина лежить в основі християнського бачення людства. Без братерства, яке нам дарував Ісус Христос, наші зусилля на користь справедливішого світу є неспроможними, а навіть найкращі проекти ризикують перетворитися в бездушні структури.

Тому моїм різдвяним побажанням є побажання братерства.

Побажання братерства!

Братерства між людьми кожного народу й культури.

Братерства між людьми відмінних ідей, але здатних взаємно шанувати та вислухати одні одних.

Братерства між людьми різних релігій. Ісус прийшов об’явити Боже обличчя всім, хто Його шукає.

А Боже обличчя явилося в конкретному людському обличчі. Воно не з’явилося в ангелові, але в людині, народженій у часі та в місці. Таким чином, Своїм втіленням Божий Син показує нам, що спасіння проходить через любов, прийняття, пошану до цієї нашої убогої людської природи, яку всі ми поділяємо серед великого розмаїття етнічних груп, мов, культур…, але ми всі брати й сестри в людській природі!

Отож, наші відмінності не є втратою чи загрозою, вони є багатством. Як у випадку митця, що хоче зробити мозаїку: краще мати під руками елементи багатьох кольорів, аніж декількох!

Нас цього навчає досвід сім’ї: серед братів і сестер ми відрізняємося одні від одних, ми не завжди погоджуємось, але існує нерозривний зв’язок, який нас поєднує, а любов батьків допомагає нам любити одні одних. Це ж саме стосується й людського роду, але тут Бог є «родоначальником», основою та силою нашого братерства.

Нехай же це Різдво допоможе нам наново відкрити узи братерства, які єднають нас, як людей, і поєднують всі народи. Нехай же дозволить ізраїльтянам і палестинцям відновити діалог та ступити на дорогу миру, яка покладе край конфліктові, що вже понад сімдесят років терзає Землю, яку Господь обрав для того, щоб явити Своє обличчя любові.

Нехай же Дитя Ісус дозволить любій і розтерзаній Сирії віднайти братерство після цих довгих років війни. Нехай же міжнародна спільнота рішуче докладає зусилля задля політичного вирішення, яке б відклало набік поділи та окремі інтереси, щоби сирійський народ, а особливо ті, що були змушені залишити свою землю й шукати притулку деінде, змогли знову жити в мирі на своїй батьківщині.

Думаю про Ємен з надією на те, що перемир’я, досягнуте завдяки посередництву міжнародної спільноти, зможе, нарешті, принести полегшення багатьом дітям і населенню, виснаженому війною та голодом.

Думаю також про Африку, де мільйони біженців та переселенців потребують гуманітарної допомоги й продовольчої безпеки. Нехай же Божественне Дитя, Цар миру, змусить замовкнути зброю та сприяє настанню нового світанку братерства на всьому континенті, благословляючи зусилля тих, які трудяться на користь сприяння шляхам примирення на політичному та соціальному рівнях.

Нехай же Різдво зміцнить братерські узи, які поєднують Корейський півострів, і дасть їм продовжити шлях розпочатого наближення та досягнути спільних розв’язок, які б гарантували всім розвиток і добробут.

Нехай же цей час благословення допоможе Венесуелі віднайти згоду, щоб усі складові суспільства по-братерськи трудилися задля розвитку країни та підтримки найслабших верств населення.

Нехай же Господь, Який народжується, принесе полегшення любій Україні, що з нетерпінням прагне наново повернути тривкий мир, який все ще запізнюється. Лише з миром, що шанує права кожного народу, країна зможе піднятися після зазнаних страждань та відновити гідні життєві умови для своїх громадян. Запевняю свою близькість християнським спільнотам цього регіону та молюся за те, щоб могли будуватись стосунки братерства та дружби.

Нехай же перед Дитятком Ісусом мешканці Нікараґуа наново відкриють, що вони є братами й сестрами, аби не переважали поділи та незгода, але щоб усі докладали зусилля для сприяння примиренню та спільного будування майбутнього країни.

Хотів би згадати народи, які зазнають ідеологічної, культурної та економічної колонізації, стаючи свідками порушення своєї свободи та ідентичності, і тих, які страждають від голоду та відсутності освітніх і медичних структур.

Особливу думку скеровую до наших братів і сестер, які святкують Господнє Різдво у важких, аби не сказати ворожих, ситуаціях, зокрема, там, де християнська спільнота є меншістю, іноді беззахисною та невизнаною. Нехай же Господь дасть їм та всім меншинам жити в мирі та побачити визнання своїх прав, насамперед, релігійної свободи.

Нехай же мале та змерзле Дитя, яке сьогодні споглядаємо в яслах, захистить усіх дітей на землі та кожну слабку, беззахисну й відкинену мов непотріб людину. Щоб усі ми могли отримати мир та утішення з народження Спасителя, а відчуваючи, що нас любить єдиний небесний Отець, і ми наново зустрілися та жили як брати й сестри.

Джерело:     НОВИНИ ВАТИКАНУ