22.12.2016р. Б. / Ґабріела Кубі: Гендеризм – це ніщо інше, як глобальна загроза сім’ї

Нещодавно Ґабріела Кубі – німецький соціолог, журналістка та борець проти гендерної ідеології побувала в Україні. Команда Інституту родини та подружнього життя відвідала лекцію «Ґендер: виклики та перспективи» пані Ґабріели Кубі у Львові, в Українському Католицькому Університеті. Соціолог головно акцентувала увагу на трьох пунктах: гендеризм – це псевдонаука, хто піарить гендерну ідеологію та як нам з цим боротись.

Що таке гендеризм?

Автономний індивідуум присвоїв собі місце Творця. Люди використовують природу, як сировину для прибутку, а тепер починають використовувати і людей для задоволення. Люди хочуть вибирати – бути чоловіком чи жінкою, бути вільними від усіх моральних обмежень, особливо в тому, як задовольняти свої сексуальні потреби. Тому неприйняття жодних біологічних чи моральних обмежень розглядається як «свобода». Однак, така «свобода» веде до сексуального рабства, руйнування сімей, соціального хаосу, виродження суспільства, демографічної кризи та нового тоталітаризму. Назва цієї нової ідеології – гендеризм (англ. «genderism»).

Гендеризм – це ніщо інше, як глобальна загроза сім’ї, особі та суспільству. Нова концепція свобідної людини – це радикальна протилежність до Юдео-християнської Традиції. Як зазначається у Святому Письмі: «І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх...»  (Буття 1:27) – найвищий образ людини, і це є непорушною підставою її гідності. Це поняття відображене і в західних Конституціях. Гідність – це дарунок християнства людству.

Цього року я багато подорожувала, відвідала різні континенти, де всі одноголосно говорять про те, яка прекрасна Європа. Так, Європа є дорогоцінною, але ми її руйнуємо. Ця культура побудована на подружжі і сім’ї. Обмежити секс до подружжя – це була культурна революція вибраного народу Божого, що відбулась дві тисячі років тому. А тепер, коли ми нагадуємо про це, то нас називають «ретроградами». Однак, правда у протилежному: той, хто цінує подружжя і сім’ю – робить важливий внесок для майбутніх поколінь.

Усі ми спраглі любові в наших серцях, однак зараз будуємо суспільство, яке робить це неможливим. Кожна дитина прагне, щоб її батьки залишались разом. І я, і ви – ми так само цього прагнемо. Чи повинні ми відкинути цей ідеал тільки тому, що його важко осягнути? Чи є щось дорогоцінне в житті, що не було б важко осягнути?

Я розповім вам, як було 40-50 років тому, коли я була у вашому віці і навчалась в університеті. Розлучення були рідкістю. Порнографія була заборонена законом. Батько і матір мали чітко окреслені ролі, звісно, що вони змінювались, але держава не змінювала їх так, як вона це робить сьогодні. Дітей захищали від сексуальності, щоб зберегти їхню незайманість, подарувати їм можливість бути дітьми. У фільмах ви не могли побачити щось більше, ніж просто невинний поцілунок. Лише уявіть, що зараз твориться у медіасередовищі!

В кінці 60-х років минулого століття виникли студентські рухи. Символом тих років є 1968 рік – початок сексуальної революції, метою якої було повалити буржуазне суспільство, однак представники цих рухів зрозуміли, що це буде складно зробити. Саме тому вони почали просувати власні погляди через різні структури влади. І коли вони добрались до керівництва системи освіти, політики, юриспруденції, ЗМІ, міжнародних організацій – ці інституції пішли тим самим шляхом, що і студенти під час сексуальної революції. Узаконити аборт, як право людини обирати; зруйнувати сім’ю; сексуалізувати дітей; нав’язати суспільству лозунг «кожен спосіб сексуального задоволення є рівним»...

Але є велика різниця - чи сексульність породжує життя, чи вона його не породжує і ми повинні це чітко усвідомити. Увесь цей час християни на Заході спали, не чинили серйозного опору. Це усвідомлення прийшло лише 5-10 років тому. У 90-х роках сексуальна революція набула нового забарвлення – підготували базис для того, щоб зазіхнути на коріння християнської антропології та соціальні інституції, які побудовані на христинських засадах.

Хто піарить ідеологію гендеру?

Радикальний фемінізм та гомосексуальний рух об’єднались і cтворили ідеологію гендеру. Головним філософом-ідеологом цієї гендерної ідеології є Джудіт Батлер – професор риторики та філософії Каліфорнійського, Колумбійського університетів та Європейської Вищої Школи у Швейцарії. Вона є членом фонду Рокфеллерів, отримує багато різних нагород та фінансування для просування цієї ідеології. Так, чому ж багаті та впливові жертводавці допомагають їй у цьому? Чому гендерна ідеологія важлива для них?

В 1990 році Джудіт опублікувала книгу «Гендер. Проблема з підміною  ідентичності». Зверніть увагу на заголовок, у якому вона вже заявляє про те, що хоче знищити людську ідентичність, вона розвиває це з філософської точки зору так, що нам здається, ніби ми настільки дурні, що не можемо це осягнути. Тобто, за  словами Батлер, наш гендер – це коли ми можемо вільно обирати – бути чоловіком чи жінкою, як спосіб життя, як метод гри. Вона говорить про примусову гетеросексуальність – суспільство примушує нас бути гетеросексуалами. Наша ідентичність не окреслюється на біологічному рівні (тобто що ми є чоловіками чи жінками), а згідно з Батлер – визначається через спосіб, за яким ми задовільняємо сексуальні бажання.

Сексуальне визволення стало глобальною стратегією для великих світових гравців – ООН, ЄС, міжнародних неурядових  організацій,  таких як IPPF; гомосексуальних організацій з прав людини (вони називають себе активістами); глобальних корпорацій, таких як Microsoft, Apple, Facebook, Google; фундацій мільярдерів, як Рокфеллери, Білла Гейтса та інших; а також для більшості ЗМІ та індустрії розваг – усі вони докладають зусилля для руйнування сім’ї та подружжя, вони змушують суспільство прийняти порядок денний ЛГБТ (акронім, що виник в англійській мові для позначення лесбійок (Lesbian), ґеїв (Gay), бісексуалів (Bisexual) і трансґендерів (Transgender).

Всі ці пункти також сформульовані в «Джок’якартських принципах» (англ. Yogyakarta Principles) – основа того, щоб змінити суспільство відповідно до принципів ЛГБТ.  У цих принципах ви знайдете 2 основні визначення – сексуальна орієнтація та гендер. За Джок’якартськими принципами сексуальна орієнтація – здатність кожної особи до глибокого емоційного і сексуального прив’язання, інтимні та сексуальні стосунки з представниками різних гендерів. Тобто, за словами Кубі, це прямий заклик мати секс з будь-ким. Піарники ідеології намагаються переконати сучасне суспільство у тому, що гендерна ідентичність залежить не від нашої біології, а від наших відчуттів, але вони ж можуть кожного дня змінюватись. І такий підхід поступово входить в законодавство. Так, наприклад, парламент Норвегії прийняв рішення на законодавчому рівні про те, що кожен може обирати свій гендер у 16 років.

«Антитренди» сучасного суспільства

Подружжя – це союз одного чоловіка та однієї жінки, які хочуть жити разом, народжувати дітей та їх виховувати. Це право людини записане в Декларації від 1948 р., адже сім’я є природною і основною спільнотою суспільства, яка має право на державний захист. Творці цієї Декларації, не могли тоді уявити, що за декілька десятиліть в тій самій організації намагатимуться оголосити право людини на одностатеві подружжя.

Чому держава повинна захищати сім’ю? Бо держава залежить від сім’ї. Кожен з нас знає про це, і більшість досліджень наголошують на тому, що діти найкраще виростають у повноцінній сім’ї, де є тато і мама, де мало конфліктів. Люди однієї статі не можуть стати одним тілом, а значить і не можуть зачати нове життя. Нам постійно говорять про дискримінацію щодо одностатевих пар, адже вони не можуть мати дітей, а держава забороняє їм їх усиновлювати. І ми піддаємось цій провокації! Ми починаємо створювати дітей, як технічний продукт у пробірках. В багатьох країнах це легалізували. Ми купуємо яйцеклітину, сперму, проводимо запліднення в лабораторії, кріоконсервуємо ембріони. А потім веземо цю дитинку до бідної індійської жінки, яка  продає нам своє лоно, щоб виносити чужу дитину, яка звикає до голосу, рухів, тіла цієї жінки.  Та коли ця дитинка народжується, її забирають на виході двоє жінок чи чоловіків, тобто вони купують дитину, як продукт в магазині! А ми називаємо це вершиною людяності, однак – це брехня, підміна понять!

Дослідження показують, що лише 2% населення мають потяг до тієї самої статі. У країнах, де дозволені одностатеві стосунки на законодавчому рівні, лише 2% від тих 2% це використовують. Отож, уся ця глобальна боротьба ведеться заради 0,04% населення Землі. Чи це не дивно? Нема такої потреби! Насправді, під цією маскою криється потреба зруйнувати поняття сім’ї.

Трансгендер – нова хвиля, тепер у абревіатурі ЛГБТ на перше місце виходить «Т». Верховний федеральний суд США легалізував одностатеві подружжя з перевагою лише в 1 голос. Відразу після  того, на перше місце висунули питання трансгендеру. Адміністрація Барака Обами просувала цю тему. Ми ж назвали це «bathroom battle» - війна туалетів (коли адміністрація Обами видала офіційне розпорядження про те, що тим учням, які для прикладу кажуть – «біологічно я хлопець, але я почуваю себе як дівчина», - дозволяють користуватись дівчачими вбиральнями). Тобто, всім начхати на приватність дівчат. Уряд Обами сказав, що якщо школи проігнорують це розпорядження, то їх залишать без федерального фінансування.  Дванадцять штатів США подали в суд на адміністрацію Обами, і тепер ця справа дійшла до Верховного федерального уряду. Запевняю вас, що немає в школах трансгендерної проблеми – її штучно створюють і нав’язують нашим дітям!

Про статеве виховання

Відповідно до гендерної ідеології,  дитина – це сексуальна істота, яка від народження має право на сексуальне задоволення. Є навіть спеціальна державна брошура, яка за словами Кубі, закликає батьків – «Покажіть своїм маленьким дітям, як мастурбувати»... Я боролась з цим, але, на жаль, змушена відступити! В інтернет-просторі є документ про «Стандарти статевого виховання у Європі», який видало ВООЗ. Там можна прочитати, чого слід навчати дітей. Наприклад, навчіть мастурбувати ваших дітей у віці до 4 років або ж розкажіть їм про різні сексуальні орієнтації вже в садку; читайте дітям книги, де принц одружується з принцом; зруйнуйте гендерні стереотипи у маленьких дітей; одягайте хлопчиків у принцес; заохочуйте дівчаток застосовувати фізичну силу; дайте їм приватний простір для сексуальних ігор; розкажіть своїм маленьким дітям про контрацепцію, навчіть їх користуватись презервативами...

Розумієте про що йде мова? Дітям говорять, що будь-яка форма сексуальної активності – це нормально! Декілька років тому ми захищали наших дітей від сексуалізації, а тепер мені стає соромно за наше суспільство! Усе це відбувається в західних країнах і називається «вихованням сексуальної різноманітності».

Гендерна теорія – хибна, ненаукова, відірвана від реальності... 

Теорія гендеру – це атака спрямована проти Творця. Вона ставить індивіда на місце Бога! Гендерна теорія заперечує відмінності між чоловіком і жінкою, намагається переконати нас за допомогою нового поняття «гендерна текучість», ніби ми можемо вільно обирати між статями. Тоді постає питання: чому гомосексуалістам, не дозволяють знову стати гетеросексуалами? Якщо вони вертаються до гетеросексуальності, то їх переслідує лоббі ЛГБТ, а в деяких країнах терапія для гомосексуалістів – заборонена. Нове дослідження, яке опублікували цього року – «Сексуальність та гендер», говорить нам про те, що сексуальна орієнтація є вродженою, фіксованою і, що люди не можуть її змінити. Є лише невеликий відсоток дітей, які відчувають трансгендерні прив’язання та нахили, вони будуть і далі відчувати їх в підлітковому та дорослому віці.  І ще один висновок цього дослідження – це те, що негетеросексуальні люди і трансгендери, більш ймовірно, матимуть у майбутньому проблеми з психічним здовор’ям, насильством, відчуттям страху, депресією...

Хіба ми не повинні навчати наших дітей, що гетеросексуальність є правильним шляхом? Гендерна теорія не є наукою, а лише ідеологією, щоб змінити суспільство в інтересах зацікавлених осіб. Ідеологія, яка заперечує реальність та істину може стати лише тоталітарною!

Я хочу зробити зауваження, адже те на чому я наголошую, не спрямоване проти людей, які відчувають сексуальну схильність до тієж ж статі.  Вони мають свою гідність, і те, що вони потребують найбільше – це несексуальна дружба. Саме тому Церква, має йти на зустріч таким людям. Я ж у своїх виступах говорю проти глобального ЛГБТ руху.

Гендерна ідеологія з двох причин прокладає шлях до нового тоталітарного суспільства. Якщо суспільство відмовляється шанувати дійсність та розум, то той,  хто є наймогутнішим,  і буде визначати якою має бути дійсність. З руйнуванням моральних стандартів, які стосуються сексуальності – руйнуватиметься подружжя та сім’я, а це створить соціальний хаос, який вимагає тоталітарної держави. Продукують нові закони, які обмежують права тих, хто не погоджується з цією ідеологією. І ці антидискримінаційні закони,  спрямовані проти так званої гомофобії. Сам термін є брехнею, оскільки «фобія» – це невротичний страх. Ця теорія говорить нам, що ми усі маємо невротичний страх  перед гомосексуалізмом.

Коли ми цитуємо те, що пише Святе Письмо про гомосексуалізм, то це називають дискримінацією. Священники, єпископи, які проповідують це - переслідуються законом. Акушери та лікарі змушені робити аборти і при цьому не шанують їхньої свободи вибору. Обмежується свобода слова, я не знаю, як ще довго зможу про це відкрито говорити.  І звісно, якби в мене була робота, то я б давно її втратила. Якщо ви політик, священник, єпископ і відважні у своїх словах, то маєте проблеми, через те що говорите правду про те, ким є людина.

Руйнується наша ідентичність. А що нам дає нашу ідентичність? Релігія, родина, нація. Неправильно наголошувати на тому, що руйнування ідентичності – це лише негативний ефект від політики. Люди, які це поширюють – розумні. Руйнування ідентичності – це те, чого насправді хочуть провідні еліти. Чому вони цього хочуть? Тому що така політика скорочує народонаселення землі. 

Усі ці політичні тенденції скорочують населення на землі, бо якщо ви відділите здатність продовження роду від сексуальності, то скоротите населення. І по-друге, якщо зруйнувати ідентичність людей – вони стають слабкими.  Ми сильні лише тоді, коли  ми знаємо хто ми є. Я думаю, що ця керівна еліта хоче мати слабке населення, людей, які не знають ким вони є, які не здатні чинити супротив, повстати проти влади. Вони поглинені споживанням, сексом і виживанням. Це звучить, як теорія змови. Назвати когось прихильником теорії змови – означає його клеймувати, але нещодавне просочення інформації з електронної скриньки Джорджа Сороса (американського фінансиста, мецената), доводить нам, що теорія змови – це реальність, у якій ми живемо.

Як нам боротись з цією ідеологією? 

Ми повинні повстати проти цього. І хороша новина у тому, що все більше опору виникає у європейських країнах. Ми бачимо, що у двох країнах люди обрали християнські уряди (Польща, Угорщина), створюються нові консервативні партії, проводяться масові демонстрації проти одностатевих шлюбів. В Італії і Франції мільйони людей вийшли на вулиці, щоб не допустити легалізації одностатевих шлюбів.

Ми повинні відкрити чистоту і обмежити нашу сексуальність до подружжя. Радикальний фемінізм принизив чоловіків і позбавив їх сили, принизив матерів, вбив мільйони ненароджених дітей. Що ми маємо робити? Ми повинні стати справжніми чоловіками і жінками, батьками і матерями, втішатись взаємодоповнюваністю чоловіка і жінки, давати життя і захищати життя. 

Християни стали невпевненими у своїй вірі. Що ми маємо робити? Жити нашою вірою у дружбі з Христом і гордо визнавати її.  В чому полягає привілей знати Ісуса Христа? Він назвав нас сіллю землі і світлом для світу. Сучасна культура перенасичена злочинами, розпустою і називає усе це розвагами. Що ми маємо з цим робити? Припинити розваги такого типу, захищати нашу родину, дітей.

Ми знаємо, що таке здорова їжа для нашого тіла, але не знаємо, що таке здорова їжа для нашого розуму. Тоталітарна диктатура може заважати нам жити добрим життям, але якщо ми будемо сповідувати християнські цінності – наші очі відкриються. Ми побачимо і зрозуміємо, що робити. Бог покаже нам, що робити, як використовувати дари його Царства, якщо ми будемо про це щиро просити.  Тоді ми будемо знати, як  врятувати себе, наші сім’ї, нашу країну, наше суспільство. Вороги істини і любові міцні, але розум, природа і Бог – сильніші!

Автор: Ірина Мацькова
 

Фото: Петро Дідула

(Виступ Ґабріели Кубі у Львові, в Українському Католицькому Університеті, 16 листопада, 2016 р.)

Джерела:    family-institute.org.ua

Воїни Христа Царя