Події
типу Всесвітній День Молоді чи канонізація якоїсь молодої людини можуть
стати стимулом для зросту кількості покликань до богопосвяченого життя
серед молоді. І це логічно. Такі події в Церкві – дуже зворушливі і
часто заохочують молодь зробити щось радикальне для Ісуса, для Церкви чи
наслідувати молодих святих.
Коли молодь розповідає своїй сім’ї про прагнення присвятити життя
Богові, батьків це може насторожити, оскільки вони можуть вважати це
тимчасовим молодечим запалом.
В цій статті пропонуємо 8 кроків як не «вбити» в дитині покликання до богопосвяченого життя.
1. Радуйся, повний Благодаті!
Хоча на початку заява сина про те, що він хоче стати монахом, може
тебе приголомшити, однак це покликання – просто чудове. Бог вважає тебе
достойним бути татом/мамою богопосвяченої особи, ще одного Христа. Якщо
ти щиро даш відповідь «так», Бог приготував для вас багато-багато ласк –
для твоєї дитини і для тебе. Ти мріяв про те, що твоя дитина народить
тобі внуків? Тепер в тебе буде їх незліченна кількість у вічності.
Покажи своєму синові чи дочці твою радість, молись за них і замов
подячну Літургію. Переконайся, що твоя дитина знає, що її батьки
настільки ж великодушні, як він/вона.
2. Не бійся!
В Біблії ця фраза повторюється сотні разів. Чого тобі боятись? Якщо
Бог щось просить, то Він завжди дає достатньо благодаті на виконання
цього завдання! Якщо ми приймаємо Божу ласку, то нам нема чого боятись.
«Господь – мій пастир, нічого мені не бракуватиме. Навіть коли б ходив я
долиною темряви, я не боюся лиха» (псалом 23). Нам, батькам, стає
страшно, коли наші діти мають великі мрії, але це через те, що ми не
дозволяємо їм мріяти про велике. Вони мають великі прагнення, і Господь
хоче дати їм силу та необхідну ласку для їх досягнення. Коли апостоли не
змогли наловити риби, Господь сказав їм: Duc in altum! (Відчальте
на глибінь). Для декого з нас ці цілі можуть здаватись нереальними і
недосяжними, однак… для Бога немає нічого неможливого!
3. Розпитуй (але не будь занадто допитливим)
Одразу після того, як ангел звістив Марії про те, що Бог має інші
плани для Неї, Богородиця запитала: як це можливо? Справа не втому, що
Вона засумнівалась в тому, що Божі плани завжди кращі від наших, але
Вона хотіла знати деталі. На цьому початковому етапі покликання твоєї
дитини ти маєш право знати як і куди Бог її/його кличе. Для молоді це
може бути не дуже зрозуміло; ти можеш запропонувати пройти реколекції чи
духовні вправи, що допоможуть в глибокій молитві розрізнити специфічні
деталі їх покликання. Чи Бог кличе їх до контемплятивного чи активного
життя? Священик чи богопосвячений мирянин? Монах? В якому згромадженні?
На цьому початковому етапі розрізнення значна частина майбутньої
непохитності твоєї дитини залежатиме від сім’ї, від належного проводу,
підтримки і молитви!
4. Не будь суддею покликання твоєї дитини
Ставити під сумнів покликання твоєї дитини – не твоя справа. Твоя
дитина тобі не належить, Бог тобі її дав, і кличе її до найвищої мети;
перешкоджати чи забороняти їй нікому не піде на користь. Якщо це
покликання від Бога, то Він дасть необхідні ласки твоїй дитині, і з їх
допомогою усі отримають перевагу. А якщо це не Боже покликання, а швидше
захоплення чи ілюзія, твоя дитина зрозуміє це в потрібний час.
5. Не примушуй
Так, як і в попередньому пункті: якщо це Божа воля, тоді це – Божа
воля, але якщо ні – ти не можеш змусити дитину продовжувати йти за
покликанням, яке не є її, бо в такому випадку можеш лише зашкодити.
Багато батьків розчаровуються, коли їх дитина, обравши богопосвячений
шлях, потім сходить з нього, бо розуміє, що це не її покликання. Якщо це
було просто захоплення і дитина провела рік чи два у формації, то ці
роки не були змарновані, а були лише тим, що дитина потребувала для
особистого зросту і зросту її віри! Бог – мудрий, а Його щедрість –
неперевершена! З цих кількох років (які часто вважають «змарнованими»),
Бог виведе неймовірні благодаті.
6. Попри все, проси Бога у молитві пробудити в твоїй дитині покликання
«Багато покликаних, але мало вибраних», – говорить Господь в Мт.
22,14. Незважаючи на те, чи Бог кличе твою дитину до священтсва,
монашества чи богопосвяченого життя, молись за те, щоб Він пробудив у
твоїй дитині покликання. Молімось, щоб господар послав працівників у
свій виноградник… і з наших сімей також!
7. Готуйся побачити свою дитину щасливою. Дуже щасливою
Батьки завжди хочуть, щоб їх діти були щасливими. Коли дитина
по-справжньому щаслива, батьки знають, що вона покликана Богом і що вона
усім серцем відповіла на це покликання. Коли виростають, діти відходять
від батьків, часами на далекі відстані, перед ними може стояти важке
завдання, і якщо вони чинять Божу волю, то жодна людська сила не може
забрати посмішку з їх обличчя. Радість завжди є підтвердження того, що
покликання дитини – правдиве!
8. І ти також! Готуйся бути дуже щасливим!
Як було сказано вище, ніхто не може перевершити Бога в щедрості! За
щедру відповідь на ласку покликання, Бог приготував вінок благодатей для
щедрих батьків. Богопосвячене життя твоєї дитини може не обійтись без
хрестів, як для дитини, так і для тебе, однак радість і задоволення є
надзвичайно більшими від можливого болю і терпіння. Ти матимеш дитину,
яка молитиметься за тебе кожного дня усе своє життя!
Ми часто чуємо про брак покликань. Якби ми мали віру розміром як
гірчичне зерно, і були такими ж великодушними як хочуть бути наші діти,
то без сумніву, покликань до монашого життя і священства в нас було б
більше. Дозволь собі прийняти і з радістю (без страху) поділитись цією
ласкою, бо «те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не
спало, те наготував Бог тим, що його люблять» (1Кор.2,9).
Переклад – «Католицький оглядач»
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар