Через
освіту робити внесок у будування такого майбутнього, в якому «гідність
людини та загальне братерство стануть глобальною відповіддю», черпати з
якої матиме можливість кожен. Із таким дорученням Папа Франциск звернувся
до членів Фундації «Gravissimum Educationis», яку він створив 28 жовтня
2015 року з нагоди 50-річчя однойменного документу Другого
Ватиканського Собору, що присвячений темі освіти й виховання.
Відповідальність людини поширюється в часі
Приймаючи в понеділок, 25 червня 2018 р., 80 представників фундації,
які цими днями зібралися на симпозіум на тему «Виховувати і
перетворювати», Святіший Отець наголосив на тому, що «лише змінивши
освіту, можна змінити світ».
«Виклики, які стоять перед сучасною людиною, – пояснив він, – є
глобальними в набагато ширшому значенні, ніж це вважається. Католицька
освіта не обмежується формуванням умів для ширшого погляду, спроможного
включати найвіддаленіші реальності. Вона рахується з тим, що крім
поширення в просторі, моральна відповідальність людини сьогодні
поширюється також в часі, а рішення, прийняті сьогодні, відбиваються на
майбутніх поколіннях».
Необхідність творити мережі
У цьому контексті Папа заохочує «творити мережі», аби шкільні та
академічні установи могли завдяки співпраці «посилити освітні ініціативи
та наукові пошуки, збагачуючись сильними сторонами кожної». Необхідною є
також співпраця «між знаннями, науками й дисциплінами».
«Творити мережі, – зауважив він, – означає створювати простір для
зустрічі й діалогу всередині інституцій та поширювати їх назовні, разом
із співгромадянами, які походять з інших культур, традицій і релігій,
щоби християнський гуманізм споглядав загальний стан сьогоднішнього
людства». Важливим аспектом, за його словами, є й те, що «школа повинна
бути виховною спільнотою», в якій вчителі та учні поєднані не лише
навчальною програмою, але також пов’язані «програмою життя та досвіду».
Дарувати світові надію
Глава Католицької Церкви закликав «не дозволити, аби в нас викрали
надію». Слід «позитивно» виходити назустріч актуальним суспільним
змінам, будучи «просвіченими обітницею християнського спасіння», щоб
«дарувати надію глобалізованому світові».
«Глобалізація без надії та конкретного бачення наражається на
обумовлення з боку економічних інтересів, часто далеких від правильного
розуміння спільного добра, й з легкістю викликає соціальні напруження,
економічні конфлікти, зловживання владою. Ми повинні влити душу в
глобальний світ шляхом інтелектуального та морального формування, що
вмітиме підтримувати добрі речі, принесені глобалізацією, та виправляти
негативні», – наголосив Папа, зазначаючи, що йдеться про «важливі цілі»,
які можна досягти завдяки розвиткові наукових пошуків, які мають перед
собою «багатий викликами горизонт».
Ідентичність, якість і спільне добро
Науковців і дослідників Папа заохотив працювати згідно із трьома
«суттєвими» критеріями, якими є ідентичність, якість та спільне добро.
Перший з них вимагає «послідовності й вірності місії шкіл, університетів
й наукових центрів, які зродилися, підтримувані та супроводжувані в
лоні Церкви та відкриті для всіх».
Щодо якості, то Святіший Отець наголосив, що вона є «надійним
маяком», що освічує кожну ініціативу, натомість виклик, що стосується
спільного добра, полягає в тому, що сьогодні не є легко його визначити
«в наших суспільствах, позначених співжиттям громадян, груп і народів,
приналежних до різних культур, традицій та віровизнань». «Необхідно
розширяти горизонти спільного добра, навчати всіх про приналежність до
одного людського роду», – наголосив він.
Немає коментарів:
Дописати коментар