Є причина для того, чому Церква зробила день їхнього шлюбу святом
Традиційно Церква відзначає спомин життя святого щороку в день його
смерті, який є днем їх переходу в Царство небесне. Однак, у випадку
блаженного Карла Австрійського це не так.
Натомість, Церква обрала дату з його життя, яка мала велике значення і
прокладала шлях до його святості: день річниці його шлюбу.
Блаженний Карл, окрім того, що був імператором Австрії (і правителем
Австро-Угорської імперії) та лідером, який невтомно працював заради миру
в часі І Світової війни, був зразковим сім’янином і вірним чоловіком
своєї дружини Зіти. Вони були одружені впродовж 11 років, поки його не
застала рання смерть в 1922 році, і мали 8 дітей.
Бути главою імперії під час війни безумовно включає багато труднощів,
однак посеред усіх заклопотаностей, Карл ніколи не забував про
важливість свого подружжя. Його шлюб з Зітою та виховання дітей є
прикладом для наслідування.
Ми пропонуємо 5 подружніх порад з прикладу життя
блаженного Карла Австрійського і слуги Божої Зіти, що можуть надихати
нас і допомагати подружнім парам дотримуватись своїх обітниць «поки
смерть не розлучить нас».
1. Пам’ятай, що першочерговою метою шлюбу є привести твого чоловіка/жінку до Неба
За день перед їх королівським весіллям Карл сказав до Зіти: «А тепер,
допоможімо один одному дістатись Неба». Дуже легко забути, що шлюб,
понад усе інше, є таїнством. Це означає, що Бог дає одруженій парі
особливі ласки, щоб могти виконувати свої обов’язки в житті з метою в
результаті досягнути Неба. Бог хоче для нас щастя, і ми можемо отримати
це щастя, усвідомивши ту роль, яка нам довірена, щоб допомогти
чоловікові/жінці вести святе життя. Безумовно, це не легко, але з Богом
усе можливо.
2. Довір свій шлюб Богові і Богородиці
Карл і Зіта знали, що якщо вони хочуть «допомогти один одному
дістатись Неба», то їм для цього потрібна уся можлива допомога. Окрім
укладення шлюбу в Католицькій Церкві, в пари на внутрішній стороні
обручки був спеціальний напис: «Sub tuum praesidium confugimus, sancta Dei Genitrix»
(Під Твій захист прибігаємо, о Пресвята Мати Божа). Це давня молитва,
яка висловлює їх бажання покласти свій шлюб під опіку Пресвятої Діви
Марії.
Окрім того, перед тим як відправитись на «медовий місяць»,
королівська пара здійснила паломництво до марійської святині в
Маріацелль, присвяченої Богородиці Magna Mater Austriae (Великій
Матері Австрії). Часто подружнє життя може бути дуже складним, тому
парам не слід боятись просити про допомогу Бога і Його Матір.
3. Після дня весілля вже більше немає «я», а є «ми»
Часто в подружжі є спокуса жити окремим життям, коли чоловік має
«свою роботу», а жінка має «свою роботу». Рішення приймаються окремо, і
подруги не «влазать» в справи один одного. Карл і Зіта навпаки вважали
себе командою. Зіту дуже цікавило чим займається її чоловік і вона не
боялась висловлювати свою думку. Вона часто супроводжувала Карла під час
політичних подорожей, а також брала активну участь у соціальних справах
імперії.
Окрім того, що Карл і Зіта працювали разом як королівське подружжя,
вони активно навчали своїх дітей істин віри. Це не була просто «Зітина
робота» навчити дітей як молитись. Але й Карл також прищеплював своїм
дітям любов до Бога і сам вчив їх молитов. Вони всерйоз сприймали
біблійний принцип «стати одним тілом» у всьому.
4. Постійно роздмухуйте полум’я любові
Оскільки Карл був імператором під час І Світової війни, це означало,
що йому доводилось багато подорожувати і приймати життєво важливі
військові рішення. Для Карла це було досить боляче, оскільки він був
змушений бути далеко від своєї дружини і сім’ї. Він вирішив встановити
телефонну лінію між військовим штабом і імператорським палацом для того,
щоб могти телефонувати Зіті багато разів на день. Він дзвонив у палац
просто для того, щоб поговорити з Зітою і запитати як справи у дітей.
Карл зрозумів, що навіть з багатьма його обов’язками, його шлюб і сім’я
були найвищого пріоритету. Він знав, що подружжя не складеться, якщо
його не підживлювати і не роздмухувати полум’я любові.
5. Любіть один одного вічною любов’ю, яка витримує усілякі випробування
Нещодавно одружені пари часто дивує те, наскільки швидко зникає
початкове захоплення любові, і вони виявляють, що вже не «відчувають» ту
ж любов до свого чоловіка/жінки. Цей брак «почуттів» може знеохотити
пару, особливо посеред випробувань. Карл і Зіта, однак, не переставали
любити один одного навіть тоді, коли виникали труднощі. Переживши
приниження, коли їх виселили з власної країни, Карл і Зіта наблизились
один до одного ще більше. Згодом на їх любов найшло ще більше
випробування, коли Карл захворів на пневмонію і став прикутий до
смертного ложа.
Останніми словами Карла до Зіти були: «Я безкінечно люблю тебе».
Впродовж наступних 67 років Зіта носила чорний одяг, щоб виражати свій
жаль. Вона ніколи не переставала його любити, аж до власної смерті, коли
приєдналась до нього в Небі. Їхня любов була більше, ніж просто
«почуттям» – вона була вибором любити один одного «поки смерть не
розлучить нас» і надалі.
Переклад - «Католицький оглядач» за матеріалами aleteia.org
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар