У
проповіді під час Святої Месу у п’ятницю, 19 жовтня 2018 р., Папа
Франциск говорив про лицемірних християн, які не приймають закваски
Святого Духа, що спонукає вийти поза себе самих.
Глава Католицької Церкви, проповідуючи в каплиці ватиканської
резиденції «Дім Святої Марти», закликав вірних завжди прямувати вперед
із закваскою Святого Духа, Який провадить до спадкоємства, яке нам усім
залишив Господь Ісус. Опираючись на біблійних читаннях цього дня, Папа
звернув увагу учасників Євхаристійного Богослужіння на два види людей,
про які, зокрема, йшлося у євангельському уривку, які зростають у своєму
житті в різних напрямках, протилежних між собою.
Христос не толерую лицемірства
Ісус говорить про закваску, яка спричиняє ріст. Проте, буває також і
погана закваска, яка здатна довести до руїни, вона спонукає рости
«всередину». Таке лицемірство, за словами Святішого Отця, було
притаманним саме фарисеям, заноковчителям та садукаєм того часу. Мова
йде про осіб «закритих у собі», зациклених на собі, які бажають лише
назовні здаватись добрими, прагнучи, щоб про їхні добрі вчинки знали всі
довкола.
Переживання тих людей полягає у тому, щоб забезпечити те, що вони
носять у собі, свій егоїзм, свою особисту безпеку. Коли появляється
щось, що завдає їм труднощів, як наприклад побита розбійниками та
залишена напівмертва людина чи прокажений, вони відвертають свій погляд,
прислухаючись до свого «внутрішнього закону».
Така закваска є небезпечною; її, тобто, лицемірства, слід
остерігатись. «Ісус не толерує лицемірства», – наголосив Вселенський
Архиєрей, додавши, що Спасителеві не до вподоби, коли людина бажає
назовні здаватись доброю, поводиться пристойно, проте, всередині
сповнена поганих звичок. Лицемірство сприяє зростанню людини в
протилежному напрямку – всередину, у себе саму, позбавляючи її
можливості принести у житті добрі плоди, адже егоїзм не здатний принести
доброго плоду. Інший вид людей – це ті особи, які є протилежними і
зростають в напрямку інших, ростуть назовні, а не всередину.
Обітниця великого щастя
Папа Франциск пригадав, що у Посланні святого апостола Павла до
християн Ефесу автор зазначає, що усі ми є спадкоєнцями Божої обітниці.
Мова йде про спадкоємців, про тих осіб, які не замикаються у собі, але
ростуть назовні. Ці люди іноді помиляються, але виправляються, іноді
падають, але підводяться з упадків, іноді й грішать, але каються. Вони
зростають до тієї спадщини, яка була їм обіцяна. Ці люди є радісними,
адже Господь пообіцяв їм велике щастя: що вони будуть для прослави Його
величі. Закваскою для таких людей є Святий Дух, Який спонукає їх бути
прославою Бога та Його величі.
З радістю у серці
Печать обіцяного Святого Духа є завдатком нашої спадщини для повного
викуплення. Сам Ісус Христос бажає, щоб ми завжди прямували із закваскою
Святого Духа, Який ніколи не спричиняється до того, щоб ми росли
всередину, як законовчителі, як лицеміри: Святий Дух спонукає виходити
назовні, до горизонтів. Спаситель прагне, що ми були такими християнами,
які, незважаючи на проблеми, труднощі, упадки та терпіння, завжди
прямують вперед у надії «знайти спадщину», адже ми отримали завдаток –
Святого Духа.
Папа пригадує, що Ісус Христос перестерігає перед фарисейською
закваскою. Закваскою для християн є Святий Дух, Який спонукає виходити
назовні, рости попри усякі труднощі на шляху, попри усі гріхи, але рости
завжди у надії. Він, святий Дух, є завдатком цієї надії, цієї прослави і
радості. Лицеміри не знають, що означає радість.
Джерело: НОВИНИ ВАТИКАНУ
Немає коментарів:
Дописати коментар