7 жовтня Церква відзначає свято Пресвятої Діви Марії Цариці
Розарію, а весь жовтень традиційно буде місяцем особливої розарієвої
молитви. Рівно рік тому КМЦ розмовляв із промотором братства святого
Розарію отцем Сворадом Дудою ОР про історію Розарію. Сьогодні ж ми
поговоримо про особливі духовні моменти, пов’язані з цією прекрасною
молитвою, яку нам дала сама Богородиця.
– Шановний отче, минув уже рік, відколи ви Ви повернулися в
Україну після трирічного перебування в себе на батьківщині, у
Словаччині. На час Вашого повернення до розарієвих братств тут належало
10 тисяч осіб. Чи побільшало їх за цей рік?
Так, побільшало. Ще й зараз я їжджу, організовую нові спільноти там, куди запрошують.
– І куди ж запрошують?
Зараз – переважно в Центральну Україну. Це закономірно, бо я зараз
працюю в Київсько-Житомирській дієцезії, то й більше контактую зі
священиками центрального регіону. А це близько 200 священиків!
Наприклад, п’ятого жовтня їду в Одесу, потім у Мукачево, а потім у
Гвардійське, це Хмельницька область. В Одесі маю реорганізувати братство
святого Розарію, бо востаннє був там давно, понад 8 років тому. А це
важливо – відвідувати час від часу свої братства, щоби підбадьорювати
людей.
– Чому важлива підтримка братств Живого Розарію з боку духовенства?
Перша причина полягає в тому, що людина має схильність духовно
засинати. І тому періодично, щоб Рози не всихали, не вмирали, я ними
опікуюся. Це праця промотора – відновлювати братства.
Крім того, як промотор, я маю обов’язок створювати нові братства,
нові Рози в Марійному саду й духовно їх відновлювати за допомогою
Матінки Божої Фатімської. Скажу вам, що цього року відчутна особлива
благодать Пресвятої Матері Фатімської. Вона дуже гарно працює. Приходжу
часто в парафії, запитую: скільки у вас Роз? Відповідають: «Дві, з бідою
чотири набереться». Але як відвідую таку парафію, то після конференцій,
спільної молитви народжується шість, а іноді й десять Роз. Одна Роза
складається з 20 осіб. Священики бувають дуже здивовані, бо не чекали
такого інтересу й залученості з боку своїх вірних. А люди дуже
відгукуються й люблять цю молитву до Пресвятої Богородиці, особливо ж у
маленьких парафіях, у селах, де з простотою та натхненням приймають цю
блаженну молитву. Люди люблять брати в цьому участь. І це добре також
для духовних отців, бо такі братства покращують духовне життя всієї
парафії.
– Тобто священикам теж потрібні розарієві групи?
Безумовно. Бо вони самі бачать у цьому велике добро. Це традиційний
рух, який існує сотні років. Самі домініканці піклувалися про
апостольство святого Розарію, початки якого сягають у XV століття, коли
блаженний Алан де ля Рош ОР заснував у французькому Ліоні перше
розарієве братство. А й для сучасного священика молитва Живого Розарію
має дуже велике значення. Люди братства беруть більшу участь у житті
парафії й духовно зміцнюють як свого духовного отця, священика, так і
духовне життя цілої парафії, молячись і в своїх особистих намірах, так і
про ближніх. Священики самі визнають, що це дуже оживляє парафії, що на
братство можна покладатися як на організацію. А це вже означає бути не
лише членами Рози, а й ставати більш живими членами парафії – такими
собі «живчиками» (сміється). Дуже тішить, коли бачиш таке духовне
піднесення, коли люди прокидаються з тої сплячки. Бо, як казала свята
Тереза Авільська, завжди є небезпечна тенденція духовно засинати й жити в
такому сплячому християнстві. А Живий Розарій допомагає нам прокидатися
з цього сну. Тобто Матір Божа через Розарій допомагає нам ожити.
– Чому ця молитва має назву Живий Розарій?
Живий Розарій складається з живих членів, якщо не заснуть (сміється).
Хоч і в братстві можуть бути своєрідні «мертві» душі. Це трапляється,
коли, наприклад, мати молиться за дітей: забирає 4, 5, 6 таємниць зі
спільної молитви, а сама молиться лише за свою сім’ю. Це гарно, що ми
молимося за рідних, природно – але неправильно. Адже Жива Роза має
складатися з 20 живих членів, і молитися потрібно не лише у власних
інтенціях. Її учасник має молитися й у своїй інтенції, і в інтенціях
спільноти. Братство зустрічається що першої неділі чи суботи місяця й
молиться в намірах Церкви, Ордену, парафії, Папи, рідних. Там молимося
як за здоров’я свого чоловіка чи розв’язання проблем дітей, за тих, хто
воює в РУВ, так і в інтенціях парафії й навіть незнайомих людей. Тобто
виходимо поза рамки родини й допомагаємо одне одному.
Знаю прекрасний приклад, коли одна учасниця розарієвого братства
просила свою спільноту помолитися просто за зір, бо в неї був рак: «Я
боюся, що осліпну». І спільнота відреагувала однозначно: «Ми не лише
будемо молитися за тебе, а й спробуємо зібрати на операцію», – і люди
склали 5 тисяч і врятували їй одне око. Цей приклад показує, яка вона,
справжня жива спільнота. Бо будь-яка молитва викликає в нас бажання не
лише говорити, а й діяти в цьому намірі. Тобто що більше я промолюю, то
більше проживаю в учинках інтенції, за які прошу Марію. Відкриваємо
серце під час молитви, і воно відкривається більше, і в ньому
зароджується питання: а що я можу зробити в цій ситуації? Молитва веде
до живого наслідування Ісуса Христа через руки Марії.
– Це важливий зв’язок – людина, Марія й Ісус. Як саме діє Святий Розарій?
Дуже просто. Розарій Марії, але христоцентричний, бо Марія нас веде
куди? До Ісуса. Тобто ми молимося до Бога, але через заступництво Марії.
І Вона постійно цей букет Роз, який ми в’яжемо та кладемо Їй у долоні,
передає Своєму Синові, а Він приймає й посилає нам Свого Святого Духа. І
так розв’язує конкретні проблеми. Саме Марія й учить нас, як жити
Євангелієм. Бо ж про що ми роздумуємо, якщо Розарій – це медитаційна
молитва? Про Євангеліє, життя Ісуса Христа. У чотирьох частинах, які ми
розважаємо в розарієвій молитві, йдеться про слова і вчинки нашого
Спасителя і Марії, присутньої біля Нього. Про це ми медитуємо. Завдяки
Богородиці ми краще роздумуємо про Євангеліє. Коли святий Йоан Павло ІІ
встановив нову частину в Розарії, частину Світла, то цим показав, що ми
маємо ціле Боже Слово – читати й розмірковувати. Бо ця молитва –
«Радуйся, Маріє, благодаті повна» – допомагає нам зосередитися на словах
і діях нашого Спасителя, наблизитися до Нього самим і мати з Ним цей
зв’язок.
Повертаючись до братства Живого Розарію, хочу зауважити, що його
члени на всі Марійні свята можуть отримати повний відпуст. Таких
привілеїв звичайний християнин не має (сміється). І це одна з «вигід»
братства. А ще я, як промотор, маю служити Месу за всіх членів братства
святого Розарію. Навіть якщо хтось уже не лише десь на іншому кінці
землі, а й більше не живе на землі, а перейшов до вічності, я маю
обов’язок служити Месу й за нього. А живі отримують благодаті за
молитвами священика. До речі, це вже особливості домініканського ордену,
який узяв на себе обов’язок пам’ятати про всіх членів розарієвих
братств. І коли не буде не тільки вас, а й і нас, і тих, хто про вас
пам’ятає, – бо ж людська пам’ять така коротка, – духовно всі будуть
включені в заступницьку молитву перед Богом про вічне спасіння.
– А чи є в нас чоловічі розарієві братства, як в інших країнах?
Так, є. Зараз знаходжу нові й тішуся цим фактом. Їх не так багато, як
жіночих. Перше було у Ключарках, потім – у Мурафі, Шаргороді,
Хмельницькому.
– Чи є якісь особливості чоловічих Роз?
Вони так само, як жіночі спільноти, збираються, роздають інтенції і
моляться одні за одних, за Церкву, парафію. Ще можу сказати про одну
особливість чоловічих братств: це те, що вони пишаються, що чоловічі
(сміється). А загалом чоловіки – такі самі створіння, як і жінки, і коли
чоловік пізнає цілющу силу молитви, то його молитва стає дуже гарна й
міцна.
– Насамкінець прошу Вас про побажання вірним.
Хочу нагадати всім вірним, що, хоча Рік Фатімської Богоматері й
добігає кінця, дух Її послання актуальний. Для кожного з нас, для всіх
народів фатімське послання вкрай важливе – на цьому наголошував Папа під
час подорожі в Фатіму. Як просила сама Матір Божа, так і я прошу:
«Моліться Розарій – і відвернете зло». Бажаю, щоб якнайбільше людей
відчуло силу цієї молитви. Щоб не боялися взяти розарій до рук і відчули
ті солодкість, ніжність, спокій, які виходять із цієї молитви, ту силу,
яка розганяє темряву й налаштовує нас робити добро. Це проста молитва, і
добре, якщо ви цю простоту відчуєте та проживете. Розарієва молитва, не
побоюся сказати, – це такий малий екзорцизм. Це автомат, який б’є
сатану.
- Дякуємо за розмову, отче!
Розмовляла: Ірина Островська, КМЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар