ПИТАННЯ:
Якщо ми проводимо відпустку в некатолицьких країні, і до найближчої
католицької церкви далеко, чи звільняємося ми від обов'язкової участі в
недільній Літургії?
ВІДПОВІДЬ: Для початку процитуємо приписи
канонічного права (кан. 1248) з цього питання: «Припис брати участь в
Літургії виконує той, хто бере участь у ній в будь-якому місці, де вона
відбувається за католицьким обрядом, або в сам святковий день, або
ввечері попереднього дня. Якщо через відсутність священнослужителя чи з
іншої вагомої причини участь в Євхаристії є неможливою, то вірним
настійно рекомендується брати участь в Літургії слова, яка відбувається в
парафіяльній церкві або в іншому священному місці згідно з приписами
єпархіального єпископа, або протягом належного часу віддаватися молитві:
особисто, в сім'ї або, якщо це зручно, на зібранні декількох сімей».
Канонічне право говорить, що участь в Євхаристії може бути неможливою
через відсутність священнослужителя і «по іншій вагомій причині». Такою
причиною під час канікул в некатолицькій країні є віддаленість церкви.
Зазвичай питання і сумніви відносяться саме до інтерпретації цих
«вагомих причин»: яку відстань вважати вагомою причиною, а яка не буде
достатнім «виправданням»?
Деякі богослови зараховують до таких вагомих причин годину ходьби до
найближчої церкви, коли мова йде про здорових людей, і навіть менше, -
для людей з проблемами здоров'я та літніх.
Якщо найближча церква знаходиться на значній відстані від місця
перебування, то віруючий звільняється від участі в Літургії. Але він не
звільняється від обов'язку святкувати День Господній. Тому Кодекс
канонічного права додає рекомендацію віддаватися особистій або сімейній
молитві - «протягом належного часу». Це не стільки припис, скільки
потреба душі, яка бажає насичуватися Словом Божим і присутністю Бога.
Всі ми часто повторюємо досвід Давида: (Пс 28,1): «До тебе, Господи,
взиваю: твердиня моя! не будь мовчазний для мене, щоб при мовчанні
Твоєму я не став подібний до тих, що сходять у могилу».
Якщо на доступній відстані немає католицького храму, то особистій або
спільній молитві можна присвятити стільки ж часу, скільки б тривала
недільна Літургія. Ця молитва може складатися з літургійних читань дня,
які легко можна знайти в Інтернеті, з роздумів над Словом Божим; потім
можна прочитати Розарій, уважно споглядаючи кожну таємницю в світлі того
місця, де ми знаходимося, молитовно згадуючи про жителів цього місця і
про наших близьких. Таким чином ми віддамо належне Дню Господньому
молитвою, плідною для Церкви і для всього світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар