Успенський піст триває зовсім
недовго. Настільки недовго, що іноді й непомітно. Але чи не варто нам
навіть цих два тижні пережити в особливому ритмі? Як? Читайте далі
декілька цікавих ідей.
Успенський піст готує нас до величного
свята – Успіння Богородиці. А чи все ми знаємо про це свято: що означає
“успіння”, яка історія цього свята тощо. Чи не стануть чудовою нагодою
духовного зростання декілька хвилин, виділених для пошуку такої
інформації?
Два тижні – це зовсім мало, але цілком
достатньо для вироблення кістяка якоїсь звички. І для викорінення
поганих звичок також. Може саме час?
Саме в очікуванні Богородичного свята
слід якомога більше свого часу і уваги присвятити молитві до Діви Марії.
Це може бути будь-яка молитва. Головне – щира і щоденна.
І не менш корисно у час цього
невеличкого посту знайти час, щоб подумати про життя Марії. Бо воно
сповнене найрізноманітніших викликів. Може вдасться знайти відповідь і
для себе?
Якщо ніяк не вдається піти на прощу –
може саме зараз і варто її спланувати. До багатьох Марійських святинь
організовують різноманітні прощі.
Переживаючи під заступництвом Богородиці
цих 14 днів, варто просити у Неї мудрості і святості для усіх
стосунків, особливо сімейних. Відваги, щоб піти врешті в монастир, або
вийти заміж, чи народити маля, чи змінити роботу, чи змінити пріоритети.
Завдяки відвазі Марії народився наш спаситель.
І не забувати про фізичний вимір посту.
Купити морозиво, наприклад. Але не для себе, а у подарунок – може,
бездомному, може просто ближньому. Це вияв як покори, так і любові.
І головне – слід пам’ятати, що піст – це
не темний період заборон аля середньовіччя. Ні це абсолютна сучасна
платформа для креативного розвитку нашого духовного життя.
Коротка історія
Християни перших
віків до великих празників завжди приготовлялися постом і молитвою. З
цієї священної практики з часом розвинулися коротші чи довші пости. На
першому місці стоїть тут Великий Піст перед світлим празником Господньої
Пасхи. Перед празником Христового Різдва ввійшов у звичай піст
Пилипівки. З особливого культу до святих верховних апостолів Петра й
Павла зродився піст Петрівки. А вкінці, прийшов наймолодший з чотирьох
річних постів, піст Успенський. Ним ми приготовляємо себе до найбільшого
празника Пресвятої Богородиці, її святого Успення.
Перші згадки про
Успенський піст маємо щойно з 9-го століття. Як Петрівка й Пилипівка,
так і цей піст увійшов у практику не дорогою церковного законодавства,
але через звичай. З цієї причини довгий час у Греції було багато
дискусій як щодо існування цього посту, так і щодо його приписів і часу
тривання.
Згадку про
Богородичний піст знаходимо в посланні папи Миколая І (858-867) до
болгарів, де він пише: „Свята римська Церква має здавен-давна звичай
зберігати такі пости: по 40 днів перед Пасхою, після П’ятдесятниці,
перед Успінням Марії Богородиці, а також перед празником Господнього
Різдва”.
Успенський піст у
давнину був строгіший від Петрівки й Пилипівки, але лагідніший від
Великого Посту. В понеділок, середу й п’ятницю цього посту була
дозволена суха їжа, це є хліб, вода й сушені овочі, а в вівторок і
четвер дозволялося на варену їжу, але без оливи. В суботу й неділю був
дозвіл на вино й оливу, а в день Господнього Переображення і на рибу.
Успенський піст у
нашій Церкві кожного року має однакову тривалість і час – від 14 до 28
серпня, празника Успення Пресвятої Богородиці. (За матеріалами Катрій Ю.
Пізнай свій обряд. – Видавництво Отців Василіян, 2004)
Автор: Тетяна Трачук
Фото: roditel
Джерело: ДИВЕНСВІТ
Немає коментарів:
Дописати коментар