Два
протилежні способи поведінки людини – розгул світської цікавості та
прослава Небесного Отця добрими ділами – стали темою проповіді, яку Папа
Франциск виголосив під час Святої Меси з нагоди завершення святкування
800-річчя Ордену Проповідників. Богослуження, що зібрало представників
домініканської родини з усього світу, відбулося у суботу, 21 січня 2017
р., в папській латеранській базиліці святого Івана. За його словами ці
два наставлення присутні в кожній епосі, і також «святий Домінік разом
зі своїми першими співбратами 800 років тому» перебував у схожому
контексті.
Святий Павло перестерігав свого учня Тимотея, що він мусітиме звіщати
Євангеліє в ситуації, в якій люди завжди шукатимуть нових «учителів»,
нові «байки», різні ідеології та доктрини. А тому Апостол Народів навчає
свого послідовника, вживаючи навіть різкі слова: «наполягай»,
«перестерігай», «картай», «закликай», але також «чувай» та «переноси
страждання».
«Цікаво зауважити, як вже тоді, два тисячоріччя тому, Апостоли
Євангелія стояли перед обличчям цієї панорами, яка у наші дні дуже
розвинулася і глобалізувалася через спокусу суб’єктивістського
релятивізму. Тенденція шукати нове, притаманна людській істоті, знайшла
ідеальне середовище у суспільстві показності, в споживацтві, в якому
часто обертаються старі речі, але важливо показувати їх, як нові,
привабливі та зичливі. Навіть істина гримується. Ми рухаємося в так
званому “плинному суспільстві”, без стійких точок, розбалансованому,
розхитаному, позбавленому стійких і стабільних орієнтирів; у культурі
примарних речей, культурі одноразових речей», – зауважив Папа, додаючи: «Перед цим світським “карнавалом” чітко вивищується протилежна
панорама, яку знаходимо в щойно вислуханих словах Ісуса: “прославлять
Отця вашого, що у небі”. А як відбувається цей перехід від
псевдо-святкової поверховності до прослави, яка є справжнім святом? Він
відбувається завдяки добрим ділам тих, які ставши учнями Ісуса, стали
“сіллю” і “світлом” (пор. Мт 5)».
За словами проповідника, добрі діла, «які можемо чинити завдяки
Христові та Його Святому Духові», і які зроджують у серці «вдячність
Богові Отцеві», або ж принаймні подив і запитання: «Чому ця людина так
поводиться?» – є «відповіддю Ісуса та Церкви», стійкою опорою в цьому
«плинному середовищі». Але щоб викликати в інших оце «занепокоєння»
перед обличчям свідчення Євангелія, необхідно, «щоб сіль не втратила
свій смак, а світло не ховалося».
«Горе солі, що втрачає смак! Горе Церкві, що втрачає смак! Горе
священикові, богопосвяченій особі, згромадженню, яке втрачає смак», –
наголосив Папа, додаючи: «Сьогодні прославляємо Отця за діло, яке святий Домінік, повний
Христового світла й солі, звершив вісімсот років тому; діло служіння
Євангелію, проповідуючи словом і життям; за діло, яке завдяки благодаті
Святого Духа спричинилося до того, що чимало людей отримали допомогу,
щоб не загубитися серед “карнавалу” світської цікавості, але відчули,
натомість, смак здорової доктрини, смак Євангелія, ставши, у свою чергу,
світлом і сіллю, творцями добрих діл, справжніми братами й сестрами,
які прославляють Бога і навчають прославляти Бога добрими ділами».
Немає коментарів:
Дописати коментар