Еф. 4,1–6: «Терплячи один одного в любові»
Ми завжди прагнемо, щоб змінилися ми, все для цього робимо. Також
очікуємо, щоб змінилися інші, навіть стараємося їх змінювати, якось їм
допомагати, впливати, але часто це не дає якихось результатів. Інші так
само прагнуть змінити нас, нам у чомусь допомогти, і також їм це не
одразу вдається. Тому апостол вказує на цю площину стосунків – терпіти
одне одного в любові, терпеливо прийняти одне одного.
Це дуже важливо для наших стосунків, бо ж Господь довготерпеливий
і «довго терпить» всіх нас. Господь не кидає одразу з неба каміння чи
громи, коли ми чинимо якісь неправильні кроки, або ж робимо якісь гріхи.
Він любить нас і очікує нашої зміни. Так само і ми повинні наслідувати
Господа у наших стосунках – любов’ю покривати гріхи одні до одних,
терпеливо приймати одне одного, бо кожен із нас потребує часу, щоби
змінитися, наблизитись до Господа.
«Бог полюбив нас, коли ми були ще грішниками», відтак стараймося приймати і любити своїх ближніх, попри їхні недосконалості!
***
Лк. 10,25-37: «“Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім
тому, що потрапив розбійникам у руки?” Він відповів: “Той, хто вчинив
над ним милосердя”»
Напевно, не було такого дня в житті будь-кого з нас, коли б ми не
мали нагоди чинити милосердя. Бог завжди посилає нам такі ситуації, де
ми можемо виявити своє милосердя, тим самим уподібнюючись до Нього –
який один є досконало милосердним!
Звичайно, бути милосердним непросто, особливо тоді, коли перед
нами людина, яка, за нашими мірками, на це милосердя не заслуговує.
Однак як часто ми самі не заслуговуємо на Боже милосердя… Але як гаряче у
своєму серці ми цього Божого милосердя прагнемо!
Тому істинно милосердними можемо бути тоді, коли пам’ятаємо, що
ми теж не завжди заслуговуємо на милосердя нашого Господа, але Він все ж
милосердиться над нами.
Якщо хочемо бути його дітьми, то маємо так само великодушно
виявляти милосердя до інших, як це робить Він. Чинити милосердя тому,
хто нам зробив щось добре, хто сказав добре слово, хто закрив очі на
наші недоліки. Як також чинити милосердя тому, хто сказав нам неправду,
хто підвів нас, хто повівся з нами несправедливо.
Так, як ми чекаємо на Боже милосердя й милосердя від ближнього, так і ближній чекає, що ми будемо до нього милосердні. Бог очікує, що це милосердя, яке Він виявляє до нас, ми подаруємо ближнім!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар