1Сл. 3,9–13: «Наповнить любов’ю один до одного й до всіх, такою самою, яку й ми маємо до вас»
Апостол Павло вказує, що мірилом нашої святості є любов до інших.
Він закликає солунян любити одні одних такою любов’ю, як він виявляв до
них. І солуняни розуміли про що йдеться, бо відчули цю глибоку
прихильність Павла, який робив все, що міг, щоб привести їх до Христа і
вкорінити у вірі.
Любов – це основа нашого людського буття і стосунків. Однак часто
ми готові любити тільки тих, хто любить нас, забуваючи, що Ісус полюбив
нас, коли ми ще були грішниками. Так само й апостоли обдаровували своєю
любов’ю тих, хто ще був далеко від Бога, і так здобували їх для
Небесного Царства.
Нам важко зрозуміти, що любов діє за принципом бумеранга: якщо ми
інших обдаровуємо любов’ю, приводимо до Бога, то вони нам відповідають
тим самим. Якщо, знаючи Джерело Любові – нашого Творця, не хочемо
інших любити, то й не можемо сподіватися того від тих, які Бога не
знають.
***
Лк. 11,34-41: «Світло твого тіла – твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле»
У народі слушно кажуть, що «пункт бачення залежить від місця
сидіння». Нам складно до кінця усвідомити, наскільки ми живемо
стереотипами, за якими сприймаємо все навколо. Часто ми сформовані під
впливом інших, зокрема під пресом телебачення, радіо, інтернету.
Дуже часто легко приймаємо на віру чиїсь думки, може, навіть
хибні чи навмисно викривлені! І коли навіть наводимо судження інших
людей, то їх, зі свого боку, подаємо суб’єктивно. Простіше кажучи: кожен
із нас немовби дивиться на цей світ через свої окуляри. Тому важливо,
щоб ми ці окуляри «знімали»! Важливо, щоб ми бачили за тим, що діється, –
Бога! Щоб зменшувався наш суб’єктивізм, а ми все більше бачили через Божу присутність усі ті обставини та людей, що є навколо нас!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар