Якщо
священики в Католицькій Церкві на Заході не можуть одружуватися тому,
що Ісус віддав перевагу безшлюбності, то як потрібно сприймати звичайних
людей, які перебувають у шлюбі?
Ісус залишався неодруженим, але Він схвалював шлюб. По-перше, Сам Він
народився в сім'ї, хоча святий Йосип і не був Його батьком у
біологічному сенсі. По-друге, Він вперше проявив Свою Божественну
природу («явив славу») саме на весіллі в Кані, здійснюючи чудо
перетворення води на вино. Ісус повернув шлюбу його нерозривну природу,
сказавши недвозначно: «Що Бог з'єднав, хай людина не розлучає».
Зрозуміло, шлях дівоцтва заради Царства Небесного, відповідно до
Божественного Одкровення, є засобом досягнення більш глибокого союзу з
Богом, союзу, який не відволікається ні на що інше. Ісус запрошує до
безшлюбності заради Царства Божого в Євангелії від Матея: «Хто може
збагнути, нехай збагне».
Святий апостол Павло відновлює запрошення Ісуса і пояснює його
заснування: «Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться
про Господні справи, як подобатися Господеві; а хто жонатий,
клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці, і він поділений.
Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи,
щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього
світу, як догодити чоловікові. Кажу це вам на вашу користь, – не щоб
накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа. Тому
той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, а той, хто не віддає,
робить ще краще» (1 Кор. 7,32-35.38).
Водночас шлюб є благою справою. Кожен є вільним одружуватися і
виходити заміж: «Нехай робить, що хоче, не згрішить», – говорить св.
Павло. Але апостол не приховує і своєї переваги – безшлюбності – і
відкрито пропонує піти цим шляхом: «Добре їм залишатися, як я», – тобто в
безшлюбності та стриманості.
На основі цього євангельського вчення про шлюб та безшлюбність
висловлювалися Святі Отці Церкви. «Шлюб – добра справа, але дівоцтво
краще», – писав св. Іван Золотоустий. «Шлюб – це добре, – стверджував
св. Амвросій Медіоланський. – Але дівоцтво – краще. Я не відмовляю від
шлюбу, але перераховую переваги дівоцтва. Порівнюю добро з добром, щоби
було те, що краще».
Св. Ієронім казав, що «між шлюбом і дівоцтвом – така ж різниця, яка є
між тим, що добре, і тим, що краще». І, нарешті, св. Августин писав:
«За Божественним законом, утримання перевершує подружжя, і християнське
дівоцтво перевершує шлюб. Шлюб не дорівнює за своїм благом стриманості
дів».
Якщо ті, що живуть у безшлюбності заради Господа, можуть перебувати в
єднанні з Богом не відволікаючись, то це зовсім не означає, що одружені
та заміжні є християнами другого сорту. Безліч батьків і матерів
сімейства стали святими. Точно так же, і безліч безшлюбних, присвячених
Богові, не знайшли святості. Святість здобувається не дівоцтвом і не
шлюбом, а Божественною любов'ю, милосердям, яке завжди проявляється в
турботливій любові до ближнього.
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар