Існують
численні й різноманітні шляхи покаяння, щоб спасіння було для нас
легким. Якби Бог дав нам лиш один шлях покаяння, то ми мали б таку
відмовку: не можемо йти сим шляхом, не можемо спастися.
Та, щоб позбавити тебе таких відмовок, Він дав тобі не лише один
шлях, і не два, і не три, а численні й різноманітні, щоб через таке
розмаїття зробити для тебе легким сходження на небо.
Покаяння не важке, і немає в ньому жодного тягаря. Ти грішник? Увійди
в храм і скажи: я згрішив! – і загладиш гріх. За приклад маєш Давида,
який згрішив і загладив гріх.
Існує й другий шлях – плач за гріхи. І се не важко: не треба ні
витрачати гроші, ні долати далеку путь, ні щось інше подібне робити, а
треба лише заплакати над гріхом.
А третій шлях представляє Священне Писання, коли говорить про фарисея
і митаря: фарисей, що надмірно хвалився, втратив праведність, а митар,
виявивши почуття смирення, вийшов з плодом праведности: дав слова, а
отримав оправдання на ділі.
Тепер зробімо ще один крок уперед і розміркуймо над четвертим шляхом
покаяння. Се – милостиня, цариця чеснот, найвірніша захисниця, яка
одразу возносить людей у небесні висоти. Се слово самого Бога, Який
каже: Що ви зробили одному з сих найменших, те мені зробили (Мт 25:40). Отож, хоч би скільки було в тебе гріхів – твоя милостиня перевершить їх усіх.
Хіба не знаєш у Євангелії притчу про десятьох дів, як вони, не маючи
милостині, залишилися поза весільною світлицею, хоч і подвизались у
дівстві?
Соромлюся я й червонію і плачу, коли чую про немудру діву, що
зосталася немудрою після таких великих чеснот, після подвигів дівства,
після того, як тілом вони піднялися на небо і порівнялися з вишніми
силами. І після сього їх названо нерозумними, і справедливо, бо,
звершивши велике, вони зазнали поразки од малого. Були в нерозумних
світильники, однак у світильниках мудрих був єлей, а в них не було. Бо ж
дівство – се вогонь, а милостиня – єлей. Тому так, як вогонь гасне,
коли до нього не підливати єлею, так і дівство вгасає, коли не має
милостині.
Хто ж продавці того єлею? – бідні, що заради милостині сидять перед
церквою. А за скільки він продається? – за скільки хочеш: ціни не
вказано, щоб ти не посилався на вбогість. Що маєш, за те й купи. Маєш
дрібний гріш? Купи ним небо, не тому, що небо дешеве, а тому, що Господь
– чоловіколюбний. Не маєш і дрібного гроша? Подай чашу холодної води,
бо хто напоїть одного з сих малих чашею холодної води ради мене, той не втратить нагороди своєї (Мт 10:42). Не маєш і сього? Поплач із нещасним і отримаєш нагороду – нагороду не за вимушену, а за вільну справу.
Дай хліб – і візьми Рай, дай мале – і візьми велике, дай тлінне і
візьми нетлінне! Дай бідному, і навіть коли ти сам мовчатимеш, тисячі
уст говоритимуть на твій захист, бо милостиня піднесеться і захистить
тебе. Милостиня – се відкуплення душі.
Молитвами святих отців наших, і святителя Івана Золотоустого, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.
Джерело: Прес-служба Луцького екзархату УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар