Кінорежисер
Крістобал Крусен, засновник кінематографічного центру «Месенджер Філмз»
(англ. “Messenger Films”), видав нову книгу, де описано, як
християнська віра надихала видатні історичні постаті, які здійснили
великий вплив на світ.
У своїй книзі під назвою «Вони були християнами: мотивовані вірою
чоловіки і жінки, які змінили світ» англ. “They Were Christians: The
Inspiring Faith of Men and Women Who Changed the World” Крусен детально
розповідає про віру 12-ти діячів світової історії.
«Це були не просто люди, які набули релігійного досвіду і
проповідували у церкві, вони глибоко переживали зустріч із Богом і
змогли змінити світ, в якому жили. Вони прожили своє життя з великим
успіхом і неймовірними досягненнями».
Два роки по тому, як Хаммаршальд загинув в автокатастрофі у вересні
1961 року у Замбії, опубліковано його особистий щоденник – його сильна
християнська віра була явлена світу. Впродовж довгих років шведський
дипломат молився, щоб Бог дав йому «ціль життя». Відповідь отримав 1953
року, коли генеральна Асамблея ООН обрала Хаммаршельда генсеком. Крусен
пише, що Хаммаршельд, виконуючи свої обов’язки, найбільше часу покладав
на те, щоб бути «чемпіоном для невдах», виступаючи за ті народи, які
прагнули до незалежності від колоніальної влади. Підневільні країни
бачили у політикові свого чемпіона, того, хто готовий віддати за них
свій голос. «Я б сказав, що Ісус був чемпіоном для невдах і є ним по
сьогодні. Він співстраждає із бідними і пригнобленими – і для них Він
теж є чемпіоном! – пише автор книги.
Для багатьох Рокфеллер – багатий бізнесмен і співзасновник компанії
«Стандарт Ойл», яка домінувала у нафтовій промисловості в кінці 1800–х
років. Однак мало хто знає, що він був вірним християнином-баптистом.
Крусен пише, що Рокфеллер старанно віддавав десятину і навіть більше на
благо церков, а також для того, щоб раби могли купити собі свободу. І
робив це він ще до того як став однією із найбагатших людей світу. Мати
Рокфеллера вчила його віддавати десятину одразу ж із першого заробітку
півтори долара. До кінця життя Рокфеллер відвідував церкву та робив
пожертви.
Дуглас ріс рабом, однак йому дуже пощастило: одна жінка навчила його
писати і читати. Коли він переїхав у Балтимор працювати на брата свого
господаря, йому пощастило вдруге: жінка цього брата, яка була віруючою,
навчала його далі, зокрема познайомила із Біблією. Дуглас став
християнином у віці 13 років. Згодом став проповідником та борцем за
скасування рабства.
Крусен пише, що відомий англійський письменник Діккенс відвідував
англіканську Церкву і був натхненний життям Ісуса Христа. Багато його
розповідей «співвідносяться з істиною Євангельського послання», на думку
автора книги, і мають метафоричне значення у «світлі Ісусових притч».
Хоча багато хто знає Діккенса як захисника світських акцій, все ж не
слід забувати про його віру. «Чарльз явно любив свого ближнього. Питання
духовного плану були у нього в розумі, він хотів любити і служити».
Флоренс Найтінгейл: засновниця справи з сучасного догляду за хворими і соціальний реформатор
Найтінгейл також була вірною Церкви Англії, вона також щиро молилась, щоб Господь наповнив сенсом її життя.
«Вона була рішуче націлена на те, щоб виконати своє покликання. Вона
не могля заспокоїтись, допоки не взялась за те, до чого була покликана,
допоки не заволоділа тим, що їй приготував Христос. Врешті вона
досягнула того, прикладаючи до цього своє серце, і здійснила революцію у
справі догляду за хворими».
Немає сумніву в тому, що Лінкольн був скептиком релігії, однак втрата
двох дітей змусила його по-справжньому роздумувати над вірою. Після
втрати свого сина Лінкольн познайомився ближче із служителем церкви
міста Спрінгфілд, яку час від часу відвідував. Хоча він не одразу став
християнином, однак, на думку Крусена, він дійсно присвятив своє життя
Христу, коли був президентом і був змушений пройти через труднощі
Громадянської війни, а також смерть свого сина Віллі у 1862 році.
«Я зрозумів, що більше немає куди іти, як лише ставати на коліна», – написав Лінкольн.
«Я не сумніваюся в тому, що він здався на віру Христу», – додає
Крусен. – В результаті того він пообіцяв Богу, що якщо він буде вести
вирішальний бій зі Сходом, то оголосить рабам свободу. Так і сталось».
Коли б не Пастер, хто знає, яким би був світ сьогодні, без його винаходів, які рятують життя людству.
Він особливо відомий завдяки відкриттю принципів вакцинації,
бактеріальної ферментації (бактерії, віруси, мікроби) і пастеризації,
які врешті привели до медицинської революції – лікарні стали більш
безпечними.
«У своєму листі другові Пастер писав про те, що відчуває, наче він на
межі відкриття великих таємниць, що він завжди молиться у своїй
лабораторії за те, щоб Господь наділив його Своєю мудрістю, розумінням
та осяянням», – пояснює Крусен.
Пастер також пережив втрату двох своїх дочок. У одній із книг є слова
про науковця про те, що він ніколи не повірить, що той, хто бачив
смерть своїх дітей, вважатиме життя пучком молекул і не вбачатиме за тим
чогось значно більшого.
У книзі Крусена також описана віра кубинського революціонера Франка
Паїса, російського романіста Федора Достоєвського, першого лауреаат
Нобелівської премії Жана-Анрі Дюнана і японського дипломата Тіуне
Сугіхари.
Переклад: Тетяна Трачук, ДивенСвіт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар