Свята
Церква перед празником Господнього Богоявлення у богослуженнях
звертається до своїх вірних: "Вифлеєм залишивши, преславне чудо, спішімо
до Йордану душею гарячою і там побачимо страшне таїнство" (Світилен
утрені з 3 січня). Це таїнство Господнього Богоявлення, це Хрещення
Господа нашого Ісуса Христа в ріці Йордані. У цьому таїнстві Ісус
Христос об'являє себе як Месію і Спасителя. Про Його Боже післанництво
свідчить при Хрещенні сам Отець Небесний голосом із неба: "Ти єси Син
мій любий, у тобі — моє уподобання" (Мр. 1,11); свідчить Святий Дух, що
у вигляді голуба сходить на Нього; свідчить і святий Йоан Хреститель,
вказуючи на Нього: "Ось Агнець Божий, який гріхи світу забирає" (Йо. 1,29).
Празник Господнього Богоявлення у перших віках християнства вважався
збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили
про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців,
Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного розмноження хліба. Тому й
нашу назву "Богоявлення" треба розуміти у множині, бо вона означає
празник святих Богоявлінь.
Празник Господнього Богоявлення, крім празника Пасхи і Зіслання
Святого Духа, належить у Східній Церкві до найдавніших. Його почали
святкувати в кінці II або на початку III ст. Про нього згадує у своїх
творах святий Климент Олександрійський (+ 215). В Апостольських
постановах, творі IV століття, про цей празник сказано: "Нехай празнують
празник Богоявлення, бо того дня явилося Христове божество, про яке
свідчить Отець при хрещенні і Святий Дух у виді голубинім, вказуючи на
Христа". Про подію Богоявлення у III столітті говорять у богослуженнях
святий Іпполит Римський (+ к.235) і святий Григорій, Неокесарійський
Чудотворець (+ 270), а в IV ст. в дні цього празника святий Григорій
Богослов, святий Йоан Золотоустий, святий Григорій Ниський, святий
Августин та инші Отці Церкви мали гарні духовні науки.
Празник Господнього Хрещення показує нам одну з найбільших і
найглибших правд нашої святої віри — таїнство Пресвятої Тройці. При
Христовім Хрещенні об'явилася Пресвята Тройця, яка посвідчила про Його
божество. На третьому часі в навечір'я празника читаємо: "Тройця, Бог
наш, себе сьогодні нероздільно явила, бо Отець об'явленим свідоцтвом
заявив споріднення. Дух же у голубиному виді зійшов із небес, Син свою
пречисту голову склонив Предтечі і хрестившись, визволив людей із
неволі, бо Він чоловіколюбець".
Про ікону
На цій іконі зображений Христос, частково або й повністю занурений у
воду. Щоб це унагляднити, ріку Йордан деколи зображають нереалістично
глибокою. Своєю присутністю Христос, творче Слово Боже, втілене в
людську природу, освячує воду, яка в давнину вважалася стихійним,
хаотичним елементом. Отже, вода не тільки перестає бути грізним
елементом, а стає освяченою та освячуючою для світу. Тому й ми в
хрищенні саме водою очищуємося від гріха й нечистоти та освячуємося
силою Христа, таким чином беручи таїнственну участь у Його смерті й
воскресінні (Кол. 2,12). Христос обнажений, бо Він — другий Адам, який
відкупив першого Адама і всіх його нащадків (1 Кор. 15,45). Перший Адам
закрив нам небо, а другий нам його відкриває.
Йоан Хреститель з похиленою головою приймає благословення Христа та
виконує те, що йому велить Христос, щоб сповнити всяку правду й
справедливість (Мт. 3,15). Його лик виражає здивування покорою Господа
Ісуса. Одною рукою Йоан христить Ісуса, а другою — вказує на Нього як на
Агнця Божого і разом з тим виявляє молитовну поставу.
На іконі зображено дерево із сокирою при корені, що є алюзією на
проповідь Йоана: «Покайтеся, робіть добрі плоди, бо прийшов очікуваний
Месія, і рішучий час настав» (Мт. 3,7-12).
Бог Отець з небесного півкруга рукою благословить Сина: «Це Син мій
любий, що його я вподобав» (Мт. 3,17). Як на горі Синай Бог об'явив
Закон, тут Отець вказує на нового Законодавця — Ісуса, який є
уособленням нового Божого закону любові.
Як і в Різдві Христовому, ангели здивовані новим виявом Христової покори. Їх руки прикриті — вони готові служити Спасителеві.
Ця велична подія — найбільш явне й промовисте об'явлення Святої
Трійці, отже це — Богоявлення. Після гріхопадіння херувим вартував при
зачинених воротах раю. Таїнственне об'явлення над рікою Йордан показало
нам, що небо знову відкрите.
Освятивши воду, Христос рівночасно освячує весь матеріальний світ.
Він підносить й немов просвітлює все сотворіння Своєю участю в людській,
матеріальній природі. (Пізніше, сповнюючи Свою місію, Він знову
поборюватиме хаотичні хвилі й бурю на Галилейському озері (Мр. 4, 39).
У воді деколи зображено невелику алегоричну людську постать. Ця
людина — символ Йордану, що було затримав свою течію, вжахнувшись і
принишкнувши, коли через нього перевозили кивот Завіту (І.Н. 3,14-17).
Дещо рідше у воді зображено дві подібні фіґури. Друга — це алегоричний
символ Червого Моря.
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар