ПИТАННЯ: Чи можна простому католику читати Біблію? І де знайти тлумачення не зовсім зрозумілих текстів?
ВІДПОВІДЬ: Один чоловік запитав одного разу мудреця:
«Навіщо ти постійно читаєш книги, в яких міститься вчення про божество і
обов'язки людини? Адже ти вже кілька разів читав їх?». Мудрець, в свою
чергу, запитав його: «Навіщо ти нині вимагаєш їжі собі? Адже ти вчора
їв?». «Я роблю це для того, щоб жити», - відповідав запитувач. «І я
читаю, для того, щоб жити», - сказав мудрець. Як для життя тіла щодня
потрібна їжа матеріальна, так і для душі щодня потрібна їжа духовна.
Катехизм Католицької Церкви говорить нам: «Святе Письмо є Слово Боже,
оскільки по натхненню Духа Святого воно відображене в письмовій формі»
(ККЦ 81). Кожен раз, читаючи Святе Євангеліє, ми чуємо звернені до нас
слова Самого Христа. Нам слід сприймати читання Святого Письма як пряму
особисту розмову з Богом.
Сьогодні кожна людина може придбати Біблію, відкрити її і почати
читати. Що ж потрібно для того, щоб це читання призвело до позитивного
результату, стало рятівним? І чи можна читати Біблію так, як читають
звичайну книгу? Щоб відповісти на це питання, звернемося до догматичної
конституції про Божественне одкровення "Dei Verbum", яка говорить, що
«Святе Письмо належить читати і тлумачити за допомогою того ж Духа, під
впливом Якого воно було написано. Для вірного з'ясування сенсу священних
текстів потрібно не менш ретельно звертати увагу на зміст і єдність
усього Письма, враховуючи живе Передання всієї Церкви і згоду віри»(DV
12).
Саме Церква каже нам, чим є Святе Письмо, і саме Церква пояснює нам,
як повинні Його розуміти. Зустрівшись з етіопським мужем, що читав
Старий Завіт на своїй колісниці, Филип запитав: "Чи ти знаєш, що ти
читаєш?" І той відповів: "Як же можу, як ніхто не настановить мене?"
(Діян 8,30-31). Всі ми знаходимося в стані цього чоловіка. Слова Святого
Письма не завжди зрозумілі без пояснення. Коли ми читаємо Біблію, Бог
звертається прямо до серця кожного з нас: читання Святого Письма - це
особиста розмова з Христом. Але ми також потребуємо керівництва. Наша
провідниця - це Матір-Церква. Ми повністю використовуємо власний розум
за сприяння благодаті Святого Духа; в повній мірі використовуємо
відкриття сучасних дослідників Біблії, але завжди підпорядковуємо
приватну думку - чи свою власну, чи думку вчених - багатовіковому
досвіду Святої Вселенської Церкви. II Ватиканський собор вказує три
критерії для тлумачення Писання відповідно до Духа, який надихнув його:
1. Перш за все звертати велику увагу «на зміст і єдність усього
Письма». Бо, які б не були різноманітні книги, що в нього входять,
Писання єдине в силу єдності Задуму Божого, центром і серцем якого -
відкритим з часу Своєю Пасхи - є Христос.
Серце Христове знаменує Святе Письмо, а воно дозволяє пізнати серце
Христове. Це серце було закрите до Страстей нашого Господа, бо Писання
було неясне. Але після Страстей Писання відкрилось, бо ті, хто відтепер
розуміє його, знають і розрізняють, як треба тлумачити пророцтва.
2. Потім: читати Писання в «живому переказі всієї Церкви». Отці
Церкви говорили, що точніше Святе Письмо читається в серці Церкви, ніж в
речових засобах письма (тобто на папері). Дійсно, Церква несе в своєму
Переданні живу пам'ять Слова Божого; це Святий Дух дає їй духовне
тлумачення Писання («... відповідно до духовного розумінню, яке Дух
дарує Церкві»).
3. Бути уважними до «аналогії віри». Під «аналогією віри» ми
розуміємо зв'язок істин віри між собою і в загальному задумі Одкровення
(ККЦ 111-114).
Немає коментарів:
Дописати коментар