Учора, перед початком Великого Посту, ми чули уривок з Євангелія від Матея: про піст, прощення і скарб. Христос говорить, що простити комусь є першою умовою, щоб нам простив Отець Небесний.
Піст є засобом, щоб ставити Бога понад усе матеріальне. Постом ми вчимо наше тіло слухатися духа, а не навпаки. Гарно про піст говорить пророк Ісая: «Ось піст, який я люблю: кайдани несправедливости розбити, пута кормиги розв’язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись» (Іс. 58,6-7).
І врешті про скарб. «Де твій скарб, там буде й твоє серце» (Мт. 6,21). А збирати скарби ми знаємо як: молитва, піст, милостиня та інші добрі діла. Цього скарбу в нас ніхто не відбере (якщо в серці мир, радість, прощення, лагідність, любов, милосердя - тоді підеш туди, де воно є - до Царства Божого).
Цей скарб, це переміна нашого серця на лагідне, любляче, прощаюче. Тому який скарб тут на землі здобудемо, то з таким підемо до неба або пекла.
Вікторія Сербіна
Джерело: Сайт парафії Преображення Господнього
Переглянути фотоальбом: Неділя Прощення, Літургія_(18-02-2018)
Немає коментарів:
Дописати коментар