ПИТАННЯ: Чи не суперечить незворотність пекла Божественному милосердю?
ВІДПОВІДЬ: Незворотність і вічність пекла - це
істина, яка здається не відповідає вірі в милосердя Бога. Тому завжди
були мислителі, які висували гіпотезу про зворотність пекла. Вони
міркували про те, що Бог міг би і позбавити від пекла після необхідної
кари, хай навіть найжахливішої і тривалої. Звичайно, Всемогутній Бог міг
би позбавити від пекла після необхідної кари, - але поза волею Божою є і
завзятість грішника, воля засудженого, який не бажає любити Бога і хоче
залишатися в пеклі. Ніхто, навіть Бог, не може примусити людину до
любові.
Пекло розташоване у вічності, в контексті, де немає ні початку, ні
кінця: мова йде про мить, яка ніколи не проходить. Приречені на нього не
можуть покаятися - «у них немає часу для покаяння, тому що вони вийшли з
часу і стали в'язнями миті, за якою не наступить жодна подальша мить», -
стверджує сучасний богослов кардинал Джакомо Біффі.
У Святому Письмі ми знаходимо слова Ісуса про остаточне виключення з
вічного життя: «Кажу бо вам, що ніхто із запрошених мужів тих не
покуштує моєї вечері, бо багато покликаних, але мало вибраних» (Лк
14,24); «коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у
Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло, де
черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає» (Мк 9,47-48); «Якщо ж рука
твоя або нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі
увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома
ногами бути вкиненому в огонь вічний» (Мт 18,8); «Тоді скаже й тим, хто
ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований
дияволу і ангелам його» (Мт 25,41); «І підуть ті на вічную муку, а
праведники в життя вічне» (Мт 25,46).
Святе Письмо спростовує припущення, ніби «вічність» означає лише
«дуже довгий час», як хотіли б деякі мислителі. Святий Августин казав,
що рай і пекло або обидва вічні, або жодне з них не вічне. В
Апокаліпсисі знаходимо такі слова: «І дим їхніх мук підійматиметься
вічні віки, і не мають спокою ні вдень, ні вночі ті, що вклоняються
звірині та образу її, і приймають знамено ймення його» (Одкр 14,11).
Вираз "на віки вічні" ніколи не використовується для позначення
закінченого відрізку часу і володіє тим самим змістом, як і по
відношенню до Бога, що живе вічно: "Хто сидить на престолі й живе віки
вічні" (Одкр 4,9).
Немає коментарів:
Дописати коментар