Якщо
коли-небудь, виходячи зі сповідальниці, ти задумувався над тим, чи твоя
сповідь була доброю, - цей текст, без сумніву для тебе.
Шкода, що не можна підслуховувати сповідь інших людей. Ні, не для
того, щоб підслуховувати гріхи інших, а для того, щоб навчитись від
інших, як добре сповідатись.
До таїнства сповіді я приступаю вже багато років, але мене і досі
переслідує думка, що я не до кінця знаю, як правильно сповідатись. Час
від часу, коли відходжу від сповідальниці, на мене нападають сумніви чи
ця сповідь була доброю… Можливо, треба було говорити менш узагальнено;
можливо, я не була до кінця щирою…?
Після останньої сповіді я постановила, що попрошу допомоги в тих, хто
часто слухає сповіді – тобто священиків. Ось що вони мені порадили:
1. о. Браян Брукс, Талса, Оклахома
Роблячи іспит сумління, стаємо лицем в лице з нашими гріхами, а вже
будучи в сповідальниці, стаємо перед обличчям Божих любові, милосердя і
прощення.
2. о. Шон Доновен, Повгаска, Орегон
Після того, як скажеш сповіднику скільки часу пройшло від останньої
сповіді, коротко розкажи йому про себе (наприклад, чи живеш сама,
зустрічаєшся з кимось, одружена чи є монахинею). Коли сповідник знає про
тебе більше, йому легше вершити своє служіння.
3. о. Габріель Мошер, Портленд, Орегон
Гріх – це вчинений нами поганий вибір, а не неприємні емоції. Визнавати потрібно гріхи, а не емоційний стан.
4. о. Дам’ян Ференс, Вікліфф, Огайо
Вчинені нами гріхи ображають Бога, а визнані гріхи є піснею на честь
Господа. Коли визнаєш гріхи священику в таїнстві примирення, знай, що в
такий спосіб хвалиш Бога за Його велике милосердя.
5. о. Метью Ґоссет, Ст’юбенвілл, Огайо
Часте приступання до сповіді йде на збудування для сповідника і є
добром для душі! Гріхи, а особливо ті, що глибоко закорінені, з якими не
можемо дати собі раду вже дуже давно, вимагають терпеливості і
витривалості. Ніколи не піддавайтесь на той самий гріх, незважаючи на
те, як часто виникає до нього спокуса. Сповідь – це таїнство
оздоровлення. Так само як фізичні, духовні рани потребують часу для
того, щоб загоїтись.
6. о. Джеймс Мартін ТІ, Нью-Йорк
Сповідь не тільки показує наскільки грішними ми є, але і те, наскільки добрим є Господь Бог.
7. о. Ентоні Гербер, Коттлвіл, Міссурі
Священик – як лікар: коли ми йдемо до лікаря, то детально
розповідаємо йому про те, що нас болить, щоб він міг якнайкраще нам
допомогти. Пам’ятайте: лікар вже бачив багатьох пацієнтів із схожими
симптомами. Довіртесь йому і послухайте його поради, і згодом вам стане
краще!
8. о. Джошуа Вітфілд, Даллас, Техас
Господь діє в нас найефективніше тоді, коли ми в покорі, простими
словами визнаємо свої гріхи. Бог не потребує довгих розповідей. Він вже
їх чув. Часто багатослів’ям ми прикриваємо власну гордість і
затверділість серця. Простота і чемність під час сповіді – це смерть
наших гріхів і воскресіння прощення.
9. о. Джефрі Міклер, Янґстаун, Огайо
Просто-напросто ходіть до сповіді. Божа благодать сильніша від наших гріхів.
10. о. Метью Шнайдер, Вашингтон
Змініть своє уявлення про сповідь: це не обов’язок для перерахунку гріхів, а момент відновлення відносин з Богом.
Особисто для мене, третя порада допомогла змінити підхід до іспиту
совісті. Я зрозуміла, що перераховуючи гріхи, мені слід уникати
узагальнень (і не для того, що цього потребує Бог, а тому, що це
допоможе мені). Усі ці поради зміцнили мою любов до таїнства примирення і
до священиків, котрі посвячують своє життя, служачи Богові і людям.
Переклад: «Католицький оглядач» за матеріалами Aleteia
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар