Припустимо,
коли твоїй дитині було 2 чи 3 рочки, ти вирішила (-ив) розповісти їй
загадкову історію про святого Миколая: як він вночі приходить з мішком
подарунків; хтось додає в цю історію мотиви від Санта Клауса про комин і
сани з оленями, хтось розповідає про ангелів, які допомагають святому…
Кожен з батьків дає волю своїй фантазії або розповідає те, у що вірив,
коли сам був дитиною…
А тепер дитині вже 6 чи 7 років, вона ходить до школи, спілкується з
іншими дітьми, які розповідають їй, що Миколая не існує… І ти хочеш
розповісти дитині правду… Але як це зробити? Ти не хочеш, щоб дитина
зрозуміла, що ти її обманювала стільки років… І що тобі сказати? «Вибач,
сонечко, я тобі брехала. Миколая не існує»?
Однак, є одне дуже хороше рішення як вийти з цієї ситуації: як розбити цей міф, але водночас зберегти дух щедрості цього свята?
Для початку запроси свою дитину «на каву» (чи тепле какао). Це
доросле «побачення», під час якого ти розкажеш дитині дорослу інформацію
– свого роду церемонія посвяти в «доросле» життя. Потім поясни, що
дитина вже занадто доросла для того, щоб отримувати подарунки від
Миколая, АЛЕ – і тут вся сіль – тепер вона достатньо доросла для того,
щоб стати «Миколаєм».
Так, можна подати це в рамках того, що є «роль» Миколая (чи його
помічника), яка передається дитині тоді, коли вона досягає певного віку;
і тепер дитина може приносити радість іншим, цілком анонімно даруючи
щедрі подарунки іншим. Нехай дитина обере когось (наприклад, молодшого
брата чи сестричку, сусіда, знайомого чи дитину з притулку), для кого
стане «Миколаєм». Дитині потрібно буде придумати, ЩО ця особа хоче в
подарунок, а потім придбати чи зробити цей подарунок, і зрештою –
анонімно доставити за місцем призначення. І так кожного наступного року.
І це не лише спосіб для батьків «викрутитись» з міфу про Миколая, але
й навчити дитину, що кожен з нас може бути щедрим дарувальником. Дитину
це також вчить зауважувати цінності і потреби інших, допомагати
ближнім. Насправді, ці цінності найпростіше плекати під час періоду
Різдвяних свят і свята Миколая, коли в повітрі витає дух щедрості,
благодійності, радості. А з доброю настановою від батьків діти
вчитимуться не лише приймати, але й дарувати іншим доброту та щедрість,
таким чином приєднуючись до цього «духовного ДНК».
А як щодо тієї історії, яку ти розповідала дитині 5 чи 6 років тому?
Це не була брехня. Святий Миколай – реальний святий, який існує. Він
робить так, щоб кожна дитина (і не тільки) отримувала подарунки від його
«помічників».
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар