Слово Редактора для «Нової Зорі» (25.05.2017)
Протягом місяця травня – місяця Марії, ми особливим способом
стараємося роздумувати про Марію і про Її роль у нашому духовному житті
та у наших відносинах з Господом. Через Марію Бог Отець послав у світ
Свого Сина, нашого Господа Ісуса Христа, про що читаємо у Новому Завіті:
«Як же сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки» (Гал 4,4). Папа Франциск в одній зі своїх проповідей сказав, що «в момент, коли Бог вирішує, що прийшов час для виконання Його обітниці, для людства настає повнота часу»
(1 січня 2016). Повнота часу не була якимось розрахунком чи вигідним
моментом, не часом, коли людство вже було готовим прийняти прихід
Воплоченого Слова, але просто даром Бога, даром благодаті для людини.
Відтоді і аж до сьогодні є «час сприятливий», є «день спасіння»
(пор. ІІ Кор 6,2). І так як Ісус приходить у цей світ через Марію, так і
через Марію продовжує діяти і готувати людей до вічності. Сьогодні,
втретє, звертаємося до Марії, яка 100 років тому промовила до діточок, а
через них і до кожного з нас.
Четверта поява Богородиці відбулася 19 серпня, а не 13 числа, бо в
той день міський голова заарештував дітей, заборонивши їм туди
приходити, щоб вони, згідно його слів, не баламутили людей. Богородиця
звернулася до діточок словами: «Моліться, моліться багато й робіть
жертви за грішників, бо багато душ піде до пекла, тому що немає нікого,
хто б пожертвував себе за них і просив за них». І ми кожного разу, коли молимося вервицю, кажемо «О,
наш любий Ісусе, прости нам наші гріхи, захорони нас від пекельного
вогню, запровадь усі душі до неба, а особливо ті, що найбільше
потребують Твого милосердя». Це слова фатімських дітей, які вони навчилися від Богородиці.
Саме видіння пекла, яке було відкрите дітям і якого діти налякалися, і
є, так званою «першою таємницею Фатімських об’явлень». Діти в одну мить
побачили страждання нерозкаяних грішників, які позбавлені Божої
благодаті. І це у вічності. «Видіння пекла» є першою частиною одного
великого одкровення, переданого Господом через Богородицю і через дітей у
Фатімі. На прохання єпископа Лукія, яка залишилася живою, описала
перші дві частини, які були опубліковані у 1942 році Папою Пієм ХІІ з
нагоди посвячення світу Непорочному Серцю Марії. Діва Марія показала
дітям «велике вогняне море, яке, здавалося, знаходилося під землею»,
вони в одну мить бачили пекельні муки. Лише обіцянка Діви Марії забрати
їх до неба дала їм силу вижити і не померти від страху. Як засіб, щоб
рятувати душі грішників від пекельних мук і старатися про їх навернення,
Господь хоче встановити культ Непорочного Серця Марії. Тобто почитання
Серця Марії стане захистом і порятунком для багатьох душ, які, через
синівську відданість Марії, отримають ласку навернення і відкинення
гріха, а відтак і віддаляться від пекла.
Пресвята Діва також передбачила початок другої світової війни,
переслідування Церкви, замах на Святійшого Отця, занепад віри, як серед
мирян, так і серед духовенства, небезпеку комунізму і другої світової
війни, знищення народів. Ключовими словами фатімських об’явлень для
кожної побожної душі є «спасіння душ», «молитва на вервиці», «покаяння».
Для нас християн третього тисячоліття, правди, отримані в часі
фатімських об’явлень, також дуже цінні і важливі. Сьогодні, як і в часи
перебування Ісуса Христа на землі, є актуальними слова «Хто має вуха слухати, хай слухає!» (Мр 4,23). У Євангелії неодноразово знаходимо слова про пекло. Ось, наприклад, «Син
Чоловічий пошле Своїх ангелів, які зберуть із Його Царства всі спокуси й
тих, що чинять беззаконня і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і
скрегіт зубів ... Хто має вуха, нехай слухає!» (Мт. 13, 41-43), а також Ісус закликає: «Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть; а бійтесь радше того, хто може погубити душу і тіло в пеклі» (Мт 10,28).
Богородиця у Фатімі дає можливість дітям на одну мить пережити
«видіння пекла», щоб вони (діти) потім допомогли людям втікати від гріха
і старатися про спасіння душі. Як серед простих людей, так і серед
вчених, інколи, навіть і серед духовенства, коли заходить тема пекла,
починаються дискусії і суперечки, які ставлять під сумнів «пекельні
муки». А для нас, свідомих і віруючих християн, правда про існування
пекла, повинна віддаляти від гріха і від спокус і стимулювати жити
святим життям, бо про це чітко навчає Господь Ісус Христос, Свята
Христова Церква і нагадує про це Богородиця у Фатімі.
Люди в житті часто чогось бояться, а коли йдеться про гріх, то страх
раптово зникає. Святий Іван Боско (1815-1888) коли говорив про вплив
диявола на людину, то вчив: коли людина грішить, то диявол забирає у неї
страх і сором, а коли людина має намір йти сповідатися з гріхів, то
диявол їй страх і сором повертає.
Тому, дорогі і боголюбиві християни! Переживаючи Ювілейний Рік
Фатімських Об’явлень, прагнемо ще раз утвердитися у правді про існування
вічного пекла, де найбільшим жахом є вічна відсутність Бога. А ми ж
прагнемо жити тут на землі і у вічності з Богом. А утвердження в цій
правді маю подвійну ціль:
- мати страх Божий – це дар Святого Духа – боятися ображати Господа, втікати від всякого гріха, не жартувати з гріхом і дияволом;
- старатися жити тими засобами, які пропонує Свята Церква, щоб потрапити до вічного раю – не пропускати Недільної Служби Божої, приступати до Святих Тайн Покаяння і Євхаристії, одним словом – любити Господа понад усе, а ближнього свого, як самого себе.
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар