Поради Патріарха УГКЦ Блаженнішого Святослава про те, як нам, християнам,
навчитися прощати, висловлені ним в ефірі інтерактивного проекту
«Відкрита Церква» на Живому ТВ 24 квітня.
- Прощення – не означає прийняття неправди. Коли ми прощаємо, то не
миримося зі злом, а навпаки, ми його декларуємо і називаємо злочинця
злочинцем. Але коли ми прощаємо, то це означає, що ми зло викидаємо
насамперед зі свого власного серця.
- Прощати здатен той, хто духовно вищий і духовно сильніший. Прощати означає перемагати зло.
- Прощення - не означає звільнення від відповідальності за злочин.
Справедливе покарання є необхідною складовою до примирення. Бо інакше,
як ми тоді можемо говорити про належну повагу до жертв злочинів, належну
сатисфакцію їхніх кривд, якщо відповідно до засад справедливості, той
хто їх скривдив - не понесе заслужену кару.
- Щодо рідних і друзів, які підтримують кремлівську політику, то,
насамперед, не потрібно на них тримати зла, а потрібно молитися за них.
Їм потрібно простити. Бо вони теж є жертвами московської пропаганди.
Однак, потрібно бути свідками правди і говорити правду про кривди,
нанесені Україні.
- Якби у відповідний час відбувся подібний процес, як в Нюрнберзі -
акт засудження комунізму, можливо сьогодні не було би цієї війни, яка
ведеться проти нас. Саме через те, що свого часу правда не була сказана,
а злочин не був виявленим і засудженим, він продовжує наносити криваві
смертельні плоди.
- Засудження злочинної поведінки помагає нам відмежувати від неї і
її ніколи не наслідувати, а жити в правді і діяти по-справедливості.
Тому, гадаю, доки ми будемо ховатися перед правдою і шукати компромісів
із власним сумлінням, доти будемо проявляти безхребетність і більше
того, ми будемо співучасниками злочину.
- Злість висушує душу. Той, хто злиться або плекає у своєму серці
ненависть, діє проти справжньої людської природи. Бо людина – сотворена
на образ і подобу Божественної любові, яка нам дає сили і надихає.
- Замало перемогти ворога, замало перемогти війну, а потрібно
перемогти «над війною», тобто усунути глибинні причини, що спричинюють
найбільше зло і найбільш безглузде використання людських ресурсів, яким є
війна.
- Тільки людськими силами неможливо побороти зло! Неможливо тільки
по-людськи навчитися прощати чи бути переможецем над війною. Але з Богом
– все можливо! Християни надіются не так на свої людські здатності, а
на силу Божу, яка оздоровляє серце і допомагає нам бути вільними від
ненависті і війни.
Джерело: Департамент інформації УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар