Сьогодні
ми святкуємо престольний храмовий празник нашого собору, який освячений
в ім’я звістки про Воскресіння Господнє. Цей святий храм тут, у Києві, є
видимим знаком єдності українського світу, як в Україні, так і на
поселеннях. Ми сьогодні відкриваємо присутність наших співбратів уже не
тільки в Північній і Південній Америці, в Австралії, Західній і Східній
Європі, а й на Близькому Сході, у країнах Африки, навіть в Японії та
Китаї. І цей собор є осердям єднання. Звідси новина, заклик про
Воскресіння Христове звучить як заклик і провіщення соборності,
«збирання всіх у розсіянні сущих».
На цьому наголосив Патріарх УГКЦ Блаженніший Святослав під час
проповіді на Архиєрейській Божественній Літургії з нагоди престольного
празника Патріаршого собору Воскресіння ГНІХ у Світлий понеділок, 17
квітня. Участь у Богослужінні також взяли: владика Богдан (Дзюрах),
Адміністратор Патріаршої курії УГКЦ, та владика Йосиф (Мілян),
Єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ.
Пояснюючи зміст Євангелія цього дня, проповідник зазначив, що в перші
дні після Воскресіння Христового, упродовж Світлого тижня, воно оповідає
про те, що між апостолами, які почули звістку, що їх Учитель – живий і
воскрес із мертвих, починає діятися цікаве і особливе.
«Ми знаємо, що у Страсну п’ятницю, у момент смерті Христа, усі Його
учні розбіглися в різні сторони, − вів він далі. − Та, коли вони чують
благовіст, що Ісус воскрес, то повертаються в Єрусалим». Однак Ісус
уперше починає себе об’являти, показувати себе воскреслим саме собору
апостолів: «Учора на Вечірній ми читали Євангеліє від Івана про те, як
Христос прийшов до своїх учнів, які перебували разом, але між ними ще не
були апостола Томи. Він до них долучиться за кілька днів. Звістка про
Воскресіння є звісткою, яка збирає і кличе назад до Бога…» Таким чином
воскресає собор апостолів, воскресає їхня віра в Учителя. І вони знову
разом починають досвідчувати присутнього між ними воскреслого Христа.
«Ми традиційно, святкуючи свято нашого собору, намагаємося вчитуватися в
пророчі слова Блаженнішого Любомира, який заклав його наріжний камінь і
розпочав його будівництво, а відтак повернув назад до Києва осідок
Київських митрополитів Унійної Церкви», − додав архиєрей.
Тож в особі Блаженнішого Любомира УГКЦ повернулася додому, до Києва, і
«допомагає нашим вірним усього світу відкрити київський її характер і
зміст соборності нашої Церкви». «Наш собор є сьогодні видимим знаком
єднання всіх Церков Володимирового хрещення. У своєму пророчому слові
«Один Божий народ у краї на Київських горах» Блаженніший Любомир вказав
дороги, якими повинні вертатися в ім’я воскреслого Христа всі діти
єдиної колись, а сьогодні, на жаль, поділеної Київської Церкви», −
продовжив Предстоятель Церкви.
Глава УГКЦ запропонував замислитися над однією із запропонованих доріг –
«від нівелюючого ексклюзивізму до сопричасного взаємодоповнення». «Це
складні, але глибокі слова, − пояснив він. − Цього року навіть християни
України спогадують події 500 років реформації – події, що потрясла
Європу». Адже в той час, 500 років тому, вперше виникло слово «конфесія»
− поділ християн на окремі Церкви і віровизнання, які починали взаємно
себе поборювати і нівелювати.
«Ми бачимо, що останні десятиліття така ексклюзивна думка про власну
Церкву починає змінюватися. Сьогодні християни у світі вже не
намагаються заперечувати християн інших конфесій. А навпаки, вони
шукають шляхів зближення, пошани, порозуміння. Та ми в Україні часто
переймаємо якісь ідеї, але забуваємо рухатися в ногу із новим духом,
який, зокрема, Отці Другого Ватиканського Собору нам подарували», −
зазначив Першоієрарх УГКЦ.
Так, Церкви Київської традиції (УПЦ (МП), УПЦ КП, УАПЦ) часом живуть
духом екслюзивізму: «І ми, греко-католики, чесно кажучи, деколи хворіємо
ним. Ми вважаємо, інші Церкви – неправильні, або прямо заперечуємо їх
існування. Ми бачимо, як після Майдану між братніми Церквами Київської
традиції ніби знову розпалився дух конкуренції і взаємного поборювання».
Та Блаженніший Любомир запрошує покинути те, що «нас роз’єднує, і
подивитися на свого брата очима, оновленими воскресінням Христовим, і
побачити в кожній Церкві Київської традиції те, що в ній є добре,
відчути, як ми повинні взаємно себе доповнювати, збагачувати».
«Як ми потребуємо соборності єдиної помісної Церкви в Україні, яка б
уповні віддзеркалила Божу славу, яку на київських горах побачив апостол
Андрій Первозванний?! У повноті та Божа слава може сьогодні засяяти на
Київських горах тоді, коли всі спадкоємці Володимирового хрещення знову
віднайдуть єдність і сопричастя, побачать у своєму братові і сестрі –
братній Церкві, того самого воскреслого Христа, якого ми прославляємо.
Як багато потрібно ще зробити, аби побачити цю славу Божу?!» − продовжив
проповідник.
«Ми сьогодні, святкуючи Пасху, наповнені цією радістю, розуміємо, що
вона не буде повною, коли ми не обіймемо православних братів, спільно з
ними не заспіваємо «Христос воскрес» і разом з Ним один одному не
скажемо «браття» в ім’я нашого воскреслого Спасителя. Ось у цьому
полягає соборність єдиної помісної Церкви в Україні, яка збере не лише
православну її частину, що теж є поділеною. А вона збереже обидві легені
– і католицьку, і православну, в єдиній помісній Церкві в Україні.
Дякуймо Богу за дар цього храму. Укотре після його освячення він −
наповнений людьми, що шукають воскреслого Христа. Дякуймо, що він
оживає, кличе і єднає!» − додав наприкінці Блаженніший Святослав.
Джерело: Департамент інформації УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар