Лист чотирьох кардиналів,
які просять Папу прояснити плутанину, викликану незрозумілими
фрагментами "Amoris laetitia" не є виразом фарисейства, але турботою за
Церкву і за істину про шлюб.
У тексті "Amoris laetitia", особливо в VIII розділі містяться певні
неясності. Це факт. Найкращим доказом цього є те, що окремі єпископи
видали в своїх єпархіях розпорядження, в яких знаходяться суперечливі
інтерпретації. Не може так бути, що в одній єпархії щось є гріхом, а в
іншій єпархії це гріхом не є. Ось чому кардинали просять папу відповісти
"так" або "ні". Вони запитують про це не тому, що не розуміють усієї
складності людського життя або з причини відсутності співчуття до
людських драм. Вони запитують про це, тому що в Церкві навколо цих
питань зростають суперечки і поділ. Ми маємо принаймні дві
взаємовиключні інтерпретації. І це не якоюсь абстрактною, теоретичною
проблемою. Багато душпастирів і тих, хто зацікавлений розпізнанням своєї
ситуації не знають, чого вони повинні дотримуватись. Це поточна
ситуація.
Відповідь, що все написано в "Amoris laetitia" і більше не потрібно
нічого пояснювати не є слушною. Сумніви виникли саме тому, що певні
пункти документу в декількох місцях є неоднозначними. Крім того, деякі
формулювання, як видається, суперечать вченню св Івана Павла II записані
в енцикліці "Veritatis Splendor". Мова йде не тільки про шлюб, але
більш загальні моральні проблеми (наприклад, зв'язок між загальною
нормою і совістю). Оскільки сумніви є досить серйозними, вони повинні
бути з'ясовані. Повторю ще раз, суперечності відносяться до самих норм,
критеріїв розрізнення, а не одиничного складного випадку чи самої суті
розрізнення. У культурі релятивізму, яка розмиває будь-які норми,
чіткість основ стає все більш важливою.
Доктринальні суперечки в Церкві не є нічим новим. Запити, надіслані в
Конгрегації доктрини віри дуже часто приймають форму питань двоїчних.
Конгрегація зазвичай відповідає «так» або «ні» і їх роз'яснює. Вірність
Христу полягає також і в вірності вченню, яке Він нам залишив.
Ортодоксія є умовою ортопраксії, або висловлюючись більш по-людськи:
діяння відповідні до віри випливають із принципів віри.
Що стосується мотивації кардиналів. Згадаємо собі, що лист кардинали
надіслали Папі 19 вересня цього року. І лише через два місяці прийняли
рішення про його оприлюднення. Обгрунтовуючи це наступним чином: "Велика
традиція Церкви вчить нас, що вихід з ситуації подібній до цієї
[відсутність ясності навколо" Amoris laetitia"] є звернення до Святішого
Отця з проханням до Святого Престолу вирішити сумніви, які викликають
дезорієнтацію і розгубленість. Таким чином, наш лист є актом
справедливості і любові. Справедливості - тому що нашою ініціативою
визнаємо, що служіння Петрове є служінням єдності, отже Петру, папі,
належить утверджувати в вірі. Любові - тому що ми хочемо допомогти Папі
попередити поділи і конфлікти в Церкві, просячи, щоб він розвіяв
будь-яку двозначність. Таким чином, в цей спосіб виконуємо свої
обов'язки. Відповідно до Кодексу канонічного права (к.349) кардиналам,
також і в індивідуальному порядку, покладено завдання допомагати Папі в
турботі про Вселенську Церкву. Святіший Отець вирішив не відповідати на
наш лист. Ми поважаємо його суверенне рішення, як запрошення продовжити
роздуми і обговорення, спокійно і з повагою".
Ks. Tomasz Jaklewicz, gosc.pl
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар