Святих мучеників Галактіона і Єпистими
Тропар, глас 4: Мученики Твої, Господи,* у стражданнях своїх
прийняли вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость
Твою, вони мучителів подолали,* сокрушили і демонів зухвальства
безсильні.* Їх молитвами спаси душі наші.
Кондак, глас 2: Приєдналися ви до полків Христових мучеників,*
що були сміливими і світло звершили подвиг,* Галактіоне славний з
чесною дружиною своєю, що постраждала з тобою, Єпістимою.* Єдиному
Богові неустанно моліться за всіх нас.
У Сирії, в місті Ємесі, жив багатий і славний за походженням муж на
ім’я Клитофон, жінка його називалася Левкинія. Одна журба у них була, що
не мали дітей, численні жертви, які вони приносили своїм поганським
божкам, не дали жодного результату. Одного разу в їх дім прийшов
старець-прохач, і, дякуючи за милостиню, запитав Левкинію про причину її
журби. Коли він про все дізнався, то розповів їй, що є одне-єдине
джерело втіхи – Ісус Христос. Старець той був священиком на ім’я
Онуфрій, а що скрізь лютували вороги християн, жорстоко переслідуючи їх,
то він, переодягнений дідом, ходив по хатах, щоб одних укріпляти, а
інших навертати до Христової віри. Онуфрій охрестив Левкинію, а Бог
невдовзі поблагословив її сином. Тоді навернувся до святої віри і її
чоловік Клитофон, він прийняв з рук Онуфрія святе хрещення, а також
охрестив свого сина, якого назвали Галактіон.
Коли Галактіону
виповнилося двадцять чотири роки, то, за волею батьків, він заручився з
прекрасною і багатою дівицею на ім’я Єпистима. Усім серцем відданий
Богу, він і своїй судженій розповів про Його доброту і милосердя, а вона
запалала спрагою прийняти святе хрещення. Це були часи найстрашнішого
переслідування християн за імператора Деція; багато християнських
священиків прийняли мученицьку смерть, решта пішли в пустелю, тому
Галактіон сам охрестив Єпистиму в ріці Кифос. Після цього вони обоє
вирішили посвятити своє дівицтво Господу й Отцю небесному і піти в
пустелю, де вже тоді були монастирі. Вони взяли зі собою одного зі слуг
батька Єпистими, який називався Євтоломій (його також охрестив
Галактіон), і потай пішли на пустельну гору Пупілон. Тут Галактіон і
Євтоломій залишилися в чоловічому монастирі, а Єпистима прийняла
самітницьку рясу в невеличкому жіночому монастирі, в якому спасалося
кілька вже старих літами інокинь. Невдовзі Галактіон та Єпистима засяяли
незвичайним благочестям і численними чеснотами.
Але рука
злобного гонителя християн і тут досягла слуг Божих. Відділ війська
напав на чоловічий монастир, багато монахів утекло, декого вбили, а
Галактіона повели на суд до старости того краю. Коли про це довідалася
свята Єпистима, то сама пішла за святим Галактіоном і сміливо стала
разом з ним на суді. Вони витерпіли нечувані муки: їх били, палили
вогнем, тріски забивали під нігті, відтяли кінці рук і ніг, відрізали
язики – а під кінець стяли мечем. І навіть цього катам було мало, вони
ще й порубали їхні бездиханні тіла.
Мощі святих мучеників зібрав
вірний Євтоломій, чесно поховав їх і, як самовидець, описав життя святих
мучеників та їх мученицьку смерть, яку вони прийняли 5 листопада 250 р.
У той самий день
Святих апостолів з сімдесяти, Патроваса, Герми, Ліна, Ґая і Філолога
Кожного з цих апостолів у своїх посланнях згадує апостол Павло.
Святого Патроваса – у Посланні до римлян (див. Рим. 16, 14). Докладніших
відомостей про життя святого Патроваса не маємо.
Пам’ять святого
Герми обходимо 13 червня (31 травня), там ми й подали докладніші
відомості про нього. Святий Лін був після апостола Петра першим
єпископом Риму, якою управляв одинадцять літ. Помер мученицькою смертю.
Його мати називалася Клавдія. Святий Павло у Другому посланні до Тимотея
пише: “Вітають тебе... Лін, Клавдія і всі брати” (2 Тим. 4, 21).
Святого Ґая охрестив сам апостол Павло в Коринті, і згадує про це в Першому посланні до коринтян (див. 1 Кор. 1, 14).
“Вітайте
Філолога” (Рим. 16, 15), – пише апостол Павло. З цього можна зробити
висновок, що святий Філолог мав бути гарячим і ревним проповідником
Христової віри, якщо святий Павло вирізняє його серед багатьох.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар