Учора 28 липня, ввечері, відбулася перша зустріч Святішого Отця Франциска з
молоддю всього світу. На початку зустрічі молоді люди зробили Понтифіку
малий подарунок – рюкзак паломника. Після чого затанцювали польський
танець Краков’як та танці інших народів світу. Далі було ще цікавіше –
представники різних континентів представили своїх святих. Таким чином,
заохочуючи присутніх брати приклад зі святих.
Перед початком промови Папи Франциска було зачитане Євангеліє про Марту та Марію у ніг Ісуса.
Свою проповідь Папа розпочав зі слів: «Нарешті ми зустрілися!»
Подякував владі, духовенству, світським людям, всім, хто зробив можливою цю
зустріч і переживати це Свято Віри. «Бо ми сьогодні святкуємо Віру». –
підкреслив Папа. Особливу подяку він висловив Йоану Павлу ІІ –
ініціатору і засновнику СДМ.
Текст промови:
Дорога молодь, добрий день, от ми і зустрілися!
Дякую за цей теплий прийом! Дякую кардиналу Дзівішу, єпископам,
священикам, монахам, семінаристам і всім, які вас супроводжують. Спасибі
тим, хто зробив можливою нашу сьогоднішню присутність у цьому місці,
які взяли участь у цьому, щоб ми змогли пережити це свято віри. На
рідній землі святого Івана Павла II я хотів би подякувати йому за те, що
вимріяв і дав імпульс цим зустрічам. Супроводжує він нас з неба, коли
ми бачимо багато молодих людей з різних народів, культур, мов, прибулих
тільки з однієї причини: відсвяткувати живу присутність Ісуса серед нас.
А твердження, що Він живий, означає бажання відновити наше прагнення
слідувати за Ним, ревно жити наслідуванням Христа.
Чи є краща можливість, щоб відновити нашу дружбу з Ісусом, ніж
зміцнення дружби між вами! Чи є кращий спосіб зміцнення нашої дружби з
Ісусом, ніж ділення нею з іншими! Хіба є кращий спосіб, щоб досвідчити
радість Євангелія, ніж бажання "зараження" Його Доброю Новиною у
багатьох болючих і важких ситуаціях! Це Ісус нас зібрав на цей тридцять
перший Світовий День Молоді; це Ісус нам говорить: „Блаженні милосердні,
бо вони зазнають милосердя" (Мт 5, 7). Блаженні ті, які вміють прощати,
які мають співчутливе серце, які можуть дати іншим те, що в них є
найкраще. Дорога молоде, в ці дні Польща прикрашена святково; в ці дні
Польща хоче бути вічно молодим обличчям Милосердя.
На цій землі, разом з вами, а також єднаючись з багатьма молодими,
які не можуть бути сьогодні тут, але супроводжують нас за допомогою
різних засобів масової інформації, ми всі разом зробимо цей день
справжнім ювілейним святом. Протягом років мого єпископства, я зрозумів
одну річ: немає нічого прекраснішого, ніж захоплення бажанням,
заангажуванням, пристрастю та енергією, з якою багато молодих людей
переживають своє життя. Коли Ісус торкається серця молодого хлопця або
молодої дівчини, то вони здатні дійсно до великих справ. Це "надихає",
коли чуєш, як вони діляться своїми мріями, своїми запитаннями і своїми
бажаннями, щоб протистояти всім тим, які кажуть, що нічого не може
змінитися. Це дар з неба, коли ми можемо бачити, як багато з вас, з
вашими запитаннями, намагаються змінити існуючий стан речей. Це
прекрасно, і моє серце радіє, коли я бачу, наскільки ви імпульсивні.
Сьогодні Церква на вас дивиться і хоче від вас вчитися, щоб відновити
свою надію на милосердя Отця, який завжди має молоде обличчя і не
перестає нас запрошувати, щоб ми були в Його Царстві. Знаючи ревність, з
якою ви беретесь за місію, смію сказати: милосердя завжди має молоде
обличчя. Милосердне серце має мужність, щоб відмовитися від зручностей;
милосердне серце може виходити назустріч іншим, може охопити всіх.
Милосердне серце може бути притулком для тих, хто ніколи не мав домівки
або її втратив, воно вміє створити атмосферу дому та сім'ї, для тих, які
змушені були емігрувати, воно здатне до чутливості і співчуття.
Милосердне серце може ділити свій хліб з голодним, милосердне серце
відкривається, щоб прийняти біженців та іммігрантів. Сказати разом з
вами "милосердя", це сказати: шанс, майбутнє, заангажування, довіра,
відкритість, гостинність, співчуття, мрії.
Я хочу вам зізнатися ще у чомусь, чого я навчився за ці роки. Мене
наповнює біль, коли я зустрічаю людей молодих, які здаються передчасними
"пенсіонерами". Мене турбує, коли я бачу молодих людей, які „кинули
рушницю" перед початком бою. Хто "здався", навіть не почавши боротися. Які
йдуть з сумним обличчям, ніби їх життя не має ніякої вартості. Це молоді
люди в основному незацікавлені нічим... і нудні. Це важко, а одночасно є
для нас викликом, коли молоді люди залишають своє життя в пошуках
"здивування" або того досвіду, що вони живуть, ступаючи на темні шляхи,
які врешті-решт змушують платити високу ціну. Це змушує задуматись, коли
бачиш молодих, які втрачають прекрасні роки свого життя і свої сили,
ганяючись за продавцями фальшивих мрій (на моїй батьківщині ми б сказали
"продавцями диму"), які грабують вас з того, що у вас найкраще. Тому,
дорогі друзі, ми зібралися, щоб допомогти один одному, тому що ми не
хочемо дозволити, щоб нас пограбували з того, що в нас найкраще, ми не
хочемо дозволити, щоб у нас пограбували енергію, радість, мрії, даючи
натомість помилкові ілюзії.
Дорогі друзі, я запитую вас: чи ви хочете для вашого життя цього
"здивування", яке відчужує, або ви хочете відчути силу, яка робить вас
живими, у повноті? Відчужуюче здивування чи сила благодаті?
Є одна відповідь, щоб реалізуватися, щоб мати відновлені сили: це не
річ, це не якийсь предмет, але жива особа, яку звуть Ісус Христос. Ісус
Христос є тим, хто може подарувати справжню пристрасть життя, Ісус
Христос є тим, хто нас веде до того, щоб ми не задовольнялися будь-чим і
давали найкраще, що у нас є; це Ісус Христос ставить нам виклики,
заохочує нас і допомагає нам, щоби підніматись кожен раз, коли ми
вважаємо себе переможеними. Це Ісус Христос спонукає нас до піднесення
погляду і високих мрій.
В Євангелії ми чули, що Ісус, ідучи до Єрусалиму, зупинився у будинку
– в будинку Марти, Марії та Лазаря, який Його прийняв. Проходячи,
входить в їх дім, щоб з ними бути; обидві жінки приймають Того, про
Якого знають, що може зворушити. Багато занять чинять нас на зразок
Марти: ми активні, розпорошені, завжди метушливі, але часто ми чинимо як
Марія: перед красивим пейзажем або відео, яке послав нам на телефон
друг, ми зупиняємося, щоб подумати, щоб прислухатись.
У ці дні, Світові Дні Молоді, Ісус хоче увійти в наш дім; побачити
також наші тривоги, нашу біганину наввипередки, як Марта... і буде
чекати, аж поки послухаємо Його, як Марія; поки серед усього, що
необхідно зробити, ми будемо мати мужність, щоб довіритись Йому. Це
будуть дні для Ісуса, присвячені слуханню один одного, щоб прийняти Його
в тих, з якими я ділю дім, вулицю, групу або школу. А той, хто приймає
Ісуса, вчиться любити, як Ісус. Таким чином, запитує Він, чи хочемо
повноти життя: Хочеш повноти життя? Почни з того, щоб дозволити собі
зворушитись! Бо щастя народжується і розквітає в милосерді: воно є Його
відповіддю, запрошенням, викликом, Його пригодою.
Милосердя завжди має молоде обличчя; так само, як обличчя Марії з
Витанії, яка сиділа біля ніг Ісуса, як учениця, яка любить Його слухати,
бо знає, що в цьому є мир. Як Обличчя Діви Марії з Назарету, починаючи
від Її "так" у пригоді милосердя, Яка буде називатися блаженною усіма
поколіннями, Яку ми всі називаємо "Матір'ю Милосердя".
Таким чином, усі тепер просімо Господа: заангажуй усіх нас у пригоду
милосердя! Заангажуй нас у пригоду будування мостів і повалення стін
(парканів і колючого дроту); заангажуй нас у пригоду поспіху з допомогою
жебракові, тому, хто почуває себе самотнім і покинутим, хто вже не
знаходить сенсу у своєму житті. Навчи нас, як Марію з Витанії, слухати
тих, кого ми не розуміємо, тих, хто є з інших культур, інших народів, а
також тих, яких ми боїмося, думаючи, що вони можуть заподіяти нам зло.
Зроби так, щоб ми направили наш погляд, як Марія з Назарету під час
відвідування Єлизавети, до наших людей похилого віку, щоб навчитися їх
мудрості. Господи, ось ми! Пошли нас, щоб ми ділилися Твоєю Милосердною
Любов’ю. Ми хочемо Тебе прийняти під час цих Світових Днів Молоді, ми
хочемо підтвердити, що життя повне лише тоді, коли ми його переживаємо,
починаючи з милосердя, яке є найкращою частиною життя, якої ми ніколи не
будемо позбавлені.
Немає коментарів:
Дописати коментар